Архімандрит Серафим 

(в миру Володимир Олександрович Котляров)

народився 19 листопада 1974 року в м. Іркутську (Росія) в

сім’ї службовців. Українець. 

   З 1978 року проживав в м. Фрунзе (сучасний Бішкек),

столиці Киргизії,

де в 1981 році пішов до школи, яку закінчив в 1991 році. В

тому ж році вступив до Киргизького

Державного Університету на філологічний факультет

за фахом російська мова та література.

   З 1993 року продовжував навчання в Білоруському

Державному Університеті . (м.Мінськ.), який закінчив в

1995 році. В цьому ж році переїхав на 

постійне проживання на свою історичну Батьківщину –

в Україну.

   З 1995 року проживав в Сумській області (смт Свеса) та

працював вчителем в Микитівській загальноосвітній

школі, де викладав російську мову, зарубіжну літературу

та музику, був завучем по виховній роботі.

   З осені 2002 року по лютий 2003 року працював

завгоспом

в Свеському держлісгоспі, а з лютого 2003 р.пішов на

послух в монастир «Глинська пустинь», що під

Глуховом.

   З квітня 2003 року в день пям’яті св. прп. Серафима

Вирицького

був пострижений в чернецтво

Преосвященним Пантелеймоном,

єпископом Васильківським, намісником Глинської

пустині (УПЦ МП) з

прийняттям імені Серафим, а 6 квітня 2003 року

був висвячений тим же

Владикою на ієродиякона. З травня по вересень 2003 року

проходив послух

на подвір’ї монастиря в смт Ямпіль Сумської області.

   З вересня 2003 року за особистим проханням

був прийнятий в

лоно Української Православної Церкви Київського

Патріархату, а з листопада місяця направлений до

Вінницької Єпархії, де 8 листопада 2003

року Преосвященним Геронтієм, єпископом Вінницьким і

Брацлавським,був висвячений на ієромонаха та

призначений

настоятелем новозаснованої парафії свт. Миколая

Чудотворця в смт

Вапнярка. З того часу розпочалося відродження рідної

Церкви на Вапнярській землі. Не дивлячись на всі

труднощі, з якими приходилось стикатися,

парафія міцніла і зростала.

   8 листопада 2004 року Владикою Геронтієм отець

Серафим був возведений в сан ігумена. В 2006 році

на короткий проміжок часу (з березня по травень)

ігумен Серафим проходив послух в Свято

Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва. За

численними проханнями прихожан кількох

районів Вінницької єпархії ігумен Серафим

повертається в Вапнярку вже для відродження не

тільки приходського, але й монастирського життя.

   З 2007 року розпочинаються роботи по відродженню

руїн монастиря. Священним Синодом (Журнал

№32 від 2009 року) благословляється відкриття Свято-

Феодорівського чоловічого монастиря

смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької єпархії.

Ігумен Серафим призначається його намісником.

   За заслуги з відродження духовності в Україні та

розбудову Української Помісної Православної Церкви

ігумен Серафим був нагороджений орденом святого

великомученика Георгія Побідоносця (22 листопада 2011

року), а також орденом Покрови Пресвятої Богородиці

(6 березня 2013 року) та орденом святого рівноапостольного

князя Володимира III ступеня до 40-річчя від дня народження

(23 листопада 2014).

   10 квітня 2011 року Преосвященним Онуфрієм,

єпископом Вінницьким і Брацлавським, керуючим на той

час Вінницькою єпархією, був нагороджений носінням

хреста з прикрасами, а до дня Святої Пасхи 2013

року, 29 квітня з благословення Святійшого Філарета,

Патріарха Київського і всієї Руси-України, возведений

Преосвященним Михаїлом, Єпископом Вінницьким

і Брацлавським в сан архімандрита за Божественною

Літургією в кафедральному храмі Нерукотворного Образа

Господа нашого Ісуса Христа м. Вінниця.