Архімандрит Серафим
(в миру Володимир Олександрович Котляров)
народився 19 листопада 1974 року в м. Іркутську (Росія) в
сім’ї службовців. Українець.
З 1978 року проживав в м. Фрунзе (сучасний Бішкек),
столиці Киргизії,
де в 1981 році пішов до школи, яку закінчив в 1991 році. В
тому ж році вступив до Киргизького
Державного Університету на філологічний факультет
за фахом російська мова та література.
З 1993 року продовжував навчання в Білоруському
Державному Університеті . (м.Мінськ.), який закінчив в
1995 році. В цьому ж році переїхав на
постійне проживання на свою історичну Батьківщину –
в Україну.
З 1995 року проживав в Сумській області (смт Свеса) та
працював вчителем в Микитівській загальноосвітній
школі, де викладав російську мову, зарубіжну літературу
та музику, був завучем по виховній роботі.
З осені 2002 року по лютий 2003 року працював
завгоспом
в Свеському держлісгоспі, а з лютого 2003 р.пішов на
послух в монастир «Глинська пустинь», що під
Глуховом.
З квітня 2003 року в день пям’яті св. прп. Серафима
Вирицького
був пострижений в чернецтво
Преосвященним Пантелеймоном,
єпископом Васильківським, намісником Глинської
пустині (УПЦ МП) з
прийняттям імені Серафим, а 6 квітня 2003 року
був висвячений тим же
Владикою на ієродиякона. З травня по вересень 2003 року
проходив послух
на подвір’ї монастиря в смт Ямпіль Сумської області.
З вересня 2003 року за особистим проханням
був прийнятий в
лоно Української Православної Церкви Київського
Патріархату, а з листопада місяця направлений до
Вінницької Єпархії, де 8 листопада 2003
року Преосвященним Геронтієм, єпископом Вінницьким і
Брацлавським,був висвячений на ієромонаха та
призначений
настоятелем новозаснованої парафії свт. Миколая
Чудотворця в смт
Вапнярка. З того часу розпочалося відродження рідної
Церкви на Вапнярській землі. Не дивлячись на всі
труднощі, з якими приходилось стикатися,
парафія міцніла і зростала.
8 листопада 2004 року Владикою Геронтієм отець
Серафим був возведений в сан ігумена. В 2006 році
на короткий проміжок часу (з березня по травень)
ігумен Серафим проходив послух в Свято
Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва. За
численними проханнями прихожан кількох
районів Вінницької єпархії ігумен Серафим
повертається в Вапнярку вже для відродження не
тільки приходського, але й монастирського життя.
З 2007 року розпочинаються роботи по відродженню
руїн монастиря. Священним Синодом (Журнал
№32 від 2009 року) благословляється відкриття Свято-
Феодорівського чоловічого монастиря
смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької єпархії.
Ігумен Серафим призначається його намісником.
За заслуги з відродження духовності в Україні та
розбудову Української Помісної Православної Церкви
ігумен Серафим був нагороджений орденом святого
великомученика Георгія Побідоносця (22 листопада 2011
року), а також орденом Покрови Пресвятої Богородиці
(6 березня 2013 року) та орденом святого рівноапостольного
князя Володимира III ступеня до 40-річчя від дня народження
(23 листопада 2014).
10 квітня 2011 року Преосвященним Онуфрієм,
єпископом Вінницьким і Брацлавським, керуючим на той
час Вінницькою єпархією, був нагороджений носінням
хреста з прикрасами, а до дня Святої Пасхи 2013
року, 29 квітня з благословення Святійшого Філарета,
Патріарха Київського і всієї Руси-України, возведений
Преосвященним Михаїлом, Єпископом Вінницьким
і Брацлавським в сан архімандрита за Божественною
Літургією в кафедральному храмі Нерукотворного Образа
Господа нашого Ісуса Христа м. Вінниця.