Cтатистика

Друзі сайту





Наш банер


Вхід на сайт



Опитування

Чи відбудеться об'єднання Українських Православних Церков?
 

Неше розташування



Просмотреть на карте большего размера




Намісник монастиря Друк
Написав Василь Луцький   

    

(в миру Володимир Олександрович Котляров) народився 19 листопада 1974

року в м. Іркутську (Росія) в сім’ї службовців. Українець. 

   З 1978 року проживав в м. Фрунзе (сучасний Бішкек), столиці Киргизії,

де в 1981 році пішов до школи, яку закінчив в 1991 році. В тому ж

році вступив до Киргизького Державного Університету на

філологічний факультет за фахом російська мова та література.

   З 1993 року продовжував навчання в Білоруському Державному

Університеті . (м.Мінськ.), який закінчив в 1995 році. В цьому ж році переїхав

на постійне проживання на свою історичну Батьківщину – в Україну. З

1995 року проживав в Сумській області (смт Свеса) та працював вчителем в

Микитівській загальноосвітній школі, де викладав російську мову, зарубіжну

літературу та музику, був завучем по виховній роботі.

   З осені 2002 року по лютий 2003 року працював завгоспом

в Свеському держлісгоспі, а з лютого 2003 р.пішов на послух в

монастир «Глинська пустинь», що під Глуховом.

   З квітня 2003 року в день пям’яті св. прп. Серафима Вирицького

був пострижений в чернецтво Преосвященним Пантелеймоном,

єпископом Васильківським, намісником Глинської пустині (УПЦ МП) з

прийняттям імені Серафим, а 6 квітня 2003 року був висвячений тим же

Владикою на ієродиякона. З травня по вересень 2003 року проходив послух

на подвір’ї монастиря в смт Ямпіль Сумської області.

   З вересня 2003 року за особистим проханням був прийнятий в

лоно Української Православної Церкви Київського Патріархату, а з

листопада місяця направлений до Вінницької Єпархії, де 8 листопада 2003

року Преосвященним Геронтієм, єпископом Вінницьким і

Брацлавським,був висвячений на ієромонаха та призначений

настоятелем новозаснованої парафії свт. Миколая Чудотворця в смт

Вапнярка. З того часу розпочалося відродження рідної Церкви на Вапнярській

землі. Не дивлячись на всі труднощі, з якими приходилось стикатися,

парафія міцніла і зростала.

   8 листопада 2004 року Владикою Геронтієм отець Серафим був

возведений в сан ігумена. В 2006 році на короткий проміжок часу (з березня

по травень) ігумен Серафим проходив послух в Свято

Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва. За численними

проханнями прихожан кількох районів Вінницької єпархії ігумен Серафим

повертається в Вапнярку вже для відродження не тільки приходського, але й

монастирського життя.

   З 2007 року розпочинаються роботи по відродженню

руїн монастиря. Священним Синодом (Журнал №32 від 2009

року) благословляється відкриття Свято-Феодорівського чоловічого

монастиря смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької єпархії. Ігумен

Серафим призначається його намісником.

   За заслуги з відродження духовності в Україні та розбудову Української

Помісної Православної Церкви ігумен Серафим був нагороджений орденом

святого великомученика Георгія Побідоносця (22 листопада 2011 року), а

також орденом Покрови Пресвятої Богородиці (6 березня 2013року).

   10 квітня 2011 року Преосвященним Онуфрієм, єпископом Вінницьким і

Брацлавським, керуючим на той час Вінницькою єпархією,

був нагороджений носінням хреста з прикрасами, а до дня Святої Пасхи 2013

року, 29 квітня з благословення Святійшого Філарета, Патріарха Київського і

всієї Руси-України, возведений Преосвященним Михаїлом, Єпископом

Вінницьким і Брацлавським в сан архімандрита за Божественною Літургією

в кафедральному храмі Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса

Христа м. Вінниця.