Cтатистика

Друзі сайту





Наш банер


Вхід на сайт



Опитування

Чи відбудеться об'єднання Українських Православних Церков?
 

Неше розташування



Просмотреть на карте большего размера




Новини Друк
Написав Василь Луцький   


Дорогі браття та сестри! просимо молитися за Україну! За мир та спокій нашої Батьківщини та викорінення всякого зла і примноження любові.  

Молитва за Україну

Господи Ісусе Христе Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним Твоїм судом через неправди і беззаконня наші втратили мир і злагоду в Україні нашій. Ти, Господи, бачиш протистояння між владою і народом, Ти бачиш, як злі сили розпалюють ворожнечу і ненависть між людьми, Ти бачиш непримиренність між  протидіючими силами. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кров. Ти ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше – на велике терпіння нашого народу, бо ми і в стражданнях, і в неволі не втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо.

Зглянься на нас, Чоловіколюбний Господи, і не карай нас гнівом Твоїм за наші провини вільні і не вільні, за наше протистояння і нерозумність, за нашу непримиренність, гордість і нетерпеливість один до одного, за наше небажання знаходити порозуміння. Але Ти, Боже наш, бачиш і навернення до тебе народу нашого, його віру і жертовність.

Господи Ісусе Христе, Ти сказав: «Без мене не можете робити нічого». Допоможи нам знайти примирення між протидіючими силами. Пошли в наші серця любов один до одного, мир і злагоду, – благає Тебе Церква Твоя.

Владико Многомилостивий, охорони нашу державу від тих, хто зазіхає на її незалежність і хоче розділити її. Господи, збережи нашу Українську державу, як Ти завжди оберігав християнські держави.

Господи Боже, Ти керуєш народами і кожною людиною, ти даєш владу і відбираєш її, надихни нашу владу, щоб вона служила тим, хто обрав її, а не своїм інтересам, або невеликій частині суспільства. Навчи людей, особливо тих, що називають себе християнами, не продавати свою совість ні дешево, ні дорого, бо вона буде потрібна їм у житті.

Господи, Спасителю наш, дай мудрість нашим народним депутатам, щоби вони приймали справедливі закони на благо народу і кожної людини, і не чинили неправди.

Господи Боже наш, Ти є суддя праведний, пошли суддям нашим благодатну допомогу і пробуди їхню совість, щоби вони не дивились на обличчя, на посади і на гроші, а чинили справедливий суд, щоби люди остаточно не втратили надію на правдивих суддів. Нагадай їм, Господи, що скоро і вони стануть перед Тобою на Твій суд.

Господи, напоум наших правоохоронців не застосовувати зброю проти свого народу, проти своїх батьків і матерів, братів і сестер. Навчи також нерозумних людей не спокушувати правоохоронців на насилля.

Господи, Боже наш, сьогодні Україна переживає тяжке випробування. Це наслідок наших гріхів і беззаконь. Не карай нас надмірно, але зглянься на наші немочі, прости нам провини наші і допоможи нам знайти примирення і справедливість, захисти нас від видимих і невидимих ворогів наших, які хочуть поневолити нас,  і помилуй народ наш, як Ти помилував ніневітян заради їх покаяння.

Бо Твоє є милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Отче наш (тричі) Богородице Діво радуйся (тричі) Псалом 90





1 червня 2014 р. о 8 годині ранку в с. Перевальне у Криму до храму Покрова Пресвятої Богородиці УПЦ Київського Патріархату, виламавши двері, вдерлася група озброєних осіб кримінальної зовнішності, які була наряджені, як козаки. Вони потрощили внутрішнє облаштування храму та зайняли його, не допустивши настоятеля протоієрея Івана Катькала до звершення служби. Коли прибув священик, погромники з лайкою напали на нього, розбили автомобіль. На захист свого пастиря виступили парафіяни, які також постраждали від побиття нападниками. Зокрема побої отримала вагітна жінка та дочка отця Івана, хвора на церебральний параліч.

На всі звернення до російської поліції в Криму спочатку не було жодної відповіді. Лише через три години прибули поліцейські, які, однак, стали на сторону нападаючих. Як бандити-«козаки», так і поліцейські пояснювали свої дії тим, що «Київський Патріархат веде антиросійську діяльність і таким не місце у російському Криму».

На звернення керуючого єпархією архієпископа Клімента російська влада Криму досі не відреагувала.

Очевидно, що напад на Покровський храм у с. Перевальне є спланованою акцією. Адже напередодні, у суботу ввечері, до отця Івана Катькала додому приїздив священик Московського Патріархату і вимагав добровільно «звільнити» храм, заявивши: «це твої останні дні в Криму».

Також за останні дні у Криму безслідно зникли три активісти української громади. Всі ці події викликають велике занепокоєння і побоювання, що невдовзі подібні погроми та захоплення можуть статися й у інших кримських храмах УПЦ КП.

У зв’язку з цим Прес-центр Київської Патріархії висловлює рішучий протест проти насильницьких дій, вчинених проти храму, духовенства і віруючих Київського Патріархату в с. Перевальне, АР Крим. Ми вимагаємо від російської влади в Криму покласти край утискам православних українських віруючих, а відповідальних осіб з числа нападників та поліцейських, які їм сприяють, притягнути до відповідальності.

Також висловлюємо протест проти тиску на громади Київського Патріархату з боку духовенства Московського Патріархату. Враховуючи, що Кримська єпархія знаходиться у складі УПЦ Московського Патріархату, очікуємо, що керівництво цієї Церкви засудить такі дії своїх представників і вживатиме заходів для недопущення повторення подібного у майбутньому.

Просимо піднести молитви за вірних Київського Патріархату в Криму, які зазнають утисків і гоніння.

Ми слідкуємо за розвитком ситуації та інформуватимемо про події наших читачів.




Заява архієпископа Кримського і Сімферопольського Климента

щодо захоплення храму в Перевальному

Вимагаю припинити
дискримінацію Української Православної Церкви Київського Патріархату в Криму
та знущання над почуттямиправославнихкримчан!

Останні місяці Кримська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату та її вірні постійно піддаються тиску, залякуванням та дискримінації з боку шовіністичних та антихристиянських сил. Їх лють викликає те, що наша Церква є опорою для віруючих у Христа, більшість з яких є етнічні українці. На превеликий жаль, у сьогоднішньому Криму не в повазі Божа правда, свобода, права віруючих та українців. Цинічні та зухвалі дії з переслідування нашої Церкви на Кримському півострові робляться під акомпонемент обіцянок кримської та російської влади поважати права православних віруючих Київського Патріархату, письмові гарантії російського радника С. Аксьонова про безперешкодну діяльність Кримської єпархії, гарантування свободи віросповідання у нормативних актах Криму, Росії та України.

1 червня 2014 р. стало днем чергового жорстокого випробування для віруючих нашої Церкви. О 8:00 в с. Перевальному Сімферопольського району група озброєних бандитів у формі російських козаків виламала двері, незаконно проникла в приміщення Церкви Покрови Пресвятої Богородиці й знищила православні реліквії. Злочинці блюзнірські викрикували при цьому: «Ви – фашисти, сатаністи та тут немає нічого святого».  Під час бійні у храмі від рук нелюдей у День захисту дітей постраждали вагітна парафіянка та донька священика, яка страждає від церебрального паралічу! Під час погрому в храмі інша група озброєних бандитів заблокувала та розбила машину настоятеля церкви.

Дільничій міліціонер відверто зайняв позицію погромників й відмовився навіть прийняти заяву про вчинення злочину проти віруючих.

Демонстративні погромницькі дії супроводжуються цинічними економічними репресіями з боку влади. Завдяки зусиллям Державної Ради Республіки Крим кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату в м. Сімферополі опинився під загрозою закриття. Нещодавно цей орган ухвалив рішення підняти орендну плату за приміщення, в яких розташований наш головний кримський храм, у 600 тисяч разів! І це в умовах, коли значна частина економічно активних парафіян змушена була останнім часом залишити Крим, а ставки оренди для інших православних конфесій не змінюються. Всі наші спроби зустрітися з кримської владою для обговорення найпекучіших проблем віруючих Київського Патріархату наштовхнулися на глуху стіну небажання владоможців.

Розглядаємо такі дії влади як неприховане прагнення знищити УПЦ Київського Патріархату в Криму,  грубе попрання прав православних та української громади Кримського півострова! Вимагаємо від влади Криму та Російської Федерації негайно припинити всі види репресій та дискримінації нашої Церкви в Криму, гарантувати реалізацію наших законних прав на свободу віросповідання, розслідувати злочини вчинені проти віруючих та притягнути винних до відповідальності! Звертаємось до ООН, ОБСЄ, Ради Європи, України з переконливим проханням не допустити знищення нашої Церкви в Криму, захистити віруючих від свавілля та переслідувань!

Архиєпископ Сімферопольський та Кримський Климент
Української Православної Церкви
Київського Патріархату

01.06.2014 р., м. Сімферополь







Обраному Президентом України

ПОРОШЕНКУ П. О.

Вельмишановний Петро Олексійович!

Відповідно до оприлюднених даних соціологічних досліджень та за наявними на цей час підсумками виборів саме на Вас український народ поклав тягар обов’язків Президента України, глави нашої держави. Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату, від мене особисто прийміть вітання з цієї нагоди.

Ніщо у світі не відбувається без волі Божої, але вона виявляється по різному – як Його промисел і як попущення. Всякому добру Бог допомагає. Зло ж Він хоча і попускає до часу, даючи можливість для покаяння тим, хто його чинить, – але рано чи пізно це зло Бог зупиняє і карає. Використайте владу, дану Вам, щоби сприяти добру та зупиняти і карати зло – і будете мати благословення Господнє та нагороду від Нього, як служитель правди.

З волі Божої та за вибором українського народу в цей трагічний і надзвичайно відповідальний момент історії Ви, вельмишановний Петро Олексійович, покликані до високого служіння на посаді Президента України. Від усього серця бажаю Вам благодатної допомоги від Господа у несенні цього важкого тягаря, мудрості у словах і справах, непохитної любові до України, твердості волі у добрих ділах, мужності та незламності духу, міцного здоров’я і довголіття.

Ми просимо Бога допомогти Вам зробити все для відновлення територіальної цілісності України, перемоги над зовнішніми агресорами та їх місцевими поплічниками, для утвердження миру, злагоди та процвітання в нашій країні. Сподіваємося, що під Вашим керівництвом Українська держава також всіляко допомагатиме подоланню спровокованого зовнішніми силами церковного розділення, сприятиме веденню діалогу з метою утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.

Події останнього часу засвідчили тверде і непохитне бажання українського народу бути частиною об’єднаної Європи. Знаючи Вас, як послідовного прихильника європейської інтеграції України, від імені Церкви свідчимо про підтримку цього курсу. Адже зберегти та розвивати Україну, як незалежну, суверенну державу, ми зможемо лише у колі вільних європейських народів.

Ще раз засвідчуючи Вам пошану бажаю звершити служіння на посаді Президента відповідально, з гідністю перед Богом, на благо Україні та на добро людям.

Закликаю на Вас Боже благословення!

З глибокою повагою –

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський
і всієї Руси-України







alt 

Заява
Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
з приводу ескалації насильства в Україні

Дорогі брати і сестри!
Шановні співвітчизники!

Останні трагічні події в Україні нікого не можуть залишити байдужим. Внаслідок збройного протистояння знову ллється кров, гинуть люди. Проти нашої країни триває неоголошена війна.

Вчора трагедія сталася у Одесі, коли озброєні особи напали на ходу за єдність України, вбили кількох її учасників, чим спровокували реакцію опору. Внаслідок сутички в будинку профспілок сталася пожежа в якій загинули десятки людей.

Перед цим антиукраїнські активісти в Донецьку вчинили напад на мирний захід прихильників єдності України, учасники якого зазнали побиття.

Протягом кількох тижнів м. Слов’янськ Донецької області фактично захоплене терористами, які беруть у полон заручників, катують та звіряче вбивають людей. Озброєні особи також захопили низку будівель органів державної влади і місцевого самоврядування у Донецькій та Луганській областях.

Необхідно підкреслити, що кожен громадянин має право мирно, без зброї висловлювати свої політичні переконання. Але будь-які посягання на конституційний лад, єдність, територіальну цілісність та недоторканість кордонів України є не політичною діяльністю, а злочином, який має зупинятися та каратися згідно до закону.

На останньому я хочу особливо наголосити – якими б не були явними і небезпечними злочини, вони мають зупинятися і каратися згідно до закону. За будь-яких обставин вчинення самосуду є неприпустимим, що засвідчує і Божий Закон, і людський.

Численні неспростовні докази, на які також спирається у своїх висновках і міжнародне співтовариство, підтверджують, що за цим спалахом насильства і терористичними акціями стоять спеціальні служби Російської Федерації, відповідальність за дії яких лежить на політичному керівництві Росії та особисто її Президенті. Службовці російських спеціальних підрозділів, завербовані ними агенти серед українських громадян, найманці з Росії роблять все для того, щоби роздмухувати протистояння, чинити провокації, примножувати жертви.

Їхньою метою є руйнування української державності, створення приводу для відкритого збройного вторгнення Росії на територію України і окупації наших земель.

Контрольовані російською владою ЗМІ продовжують небувалу за своїм розмахом кампанію брехні, що також є складовою частиною неоголошеної війни проти України. Учасникам цієї кампанії слід пам’ятати, що свідоме примноження неправди є служінням сатані.

Чинячи зло російська влада намагається приховати правду – так само, як це робилося під час окупації Криму, коли ця ж влада відмовлялася визнавати російську приналежність окупаційних військ. Але від Бога не сховати правди – Він все бачить і кожному відплатить згідно із заслуженим.

Тому від імені Церкви ще раз закликаю керівництво Росії та його підлеглих і поплічників в Україні одуматися, зупинитися, не примножувати гріхів, не провокувати нове кровопролиття, не накликати на себе більший гнів Божий.

Кожен, хто віддає злочинні накази на роздмухування в Україні громадянського протистояння і сепаратизму, на збройне захоплення державних приміщень, на вчинення провокацій, на пролиття крові та вбивства, кожен, хто фінансує ці дії, хто їм сприяє чи бере в них участь, хто перешкоджає припиненню таких злочинів – чинить гріх братовбивства, гріх Каїна, за який рано чи пізно дасть відповідь перед Богом. Таким маємо сказати словами, що промовив Архистратиг Михаїл до сатани: «Нехай заборонить тобі Господь» (Іуди 1:9).

Нам потрібен широкий суспільний діалог, подолання ворожнечі, об’єднання зусиль у побудові кращої України. Але конституційний лад, єдність, територіальна цілісність, недоторканість кордонів України є аксіомами, які ніхто не має права ставити під сумнів, незалежно від політичних переконань. У цих питаннях визначальною може бути воля лише всього народу України, а не окремих партій, груп чи мешканців певних територій.

Хочу підкреслити – в Україні немає зараз і не повинно бути в майбутньому ворожнечі до Росії як країни чи росіян як нації. Знання мов, різноманітність політичних поглядів також мають слугувати благу і єдності українського народу, а не ставати приводом до розпалювання ненависті.

Хоча це і важко, але так нам наказує Господь: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого Небесного» (Мф. 5:44-45). Нам, як християнам, не слід забувати, що ворожнечу між людьми сіє наш єдиний справжній ворог – диявол. Тому маємо пам’ятати: «Наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителiв темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6:12).

Боротьба ця звершується в тому числі й молитвою. Тому знову і знову належить підносити молитви до Бога з проханням зупинити примноження зла і ворожнечі між людьми: «Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно… Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його» (Пс. 24:3,22).

Закликаю всіх словами Писання: «Нікому не відплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо i залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми… Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12:17,21).

Нехай милостивий Господь упокоїть душі всіх загиблих, подасть здоров’я пораненим, заспокоїть збурені серця, добрих зміцнить на шляху правди, а злих відверне від шляху погибелі.

Боже благословення нехай перебуває над усіма, хто в той чи інший спосіб захищає мир і єдність України. Впевнений, що зло і неправда обов’язково будуть переможені, про що свідчить нам і наше християнське сповідання: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!»

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

3 травня 2014 р.


Пасхальне богослужіння

20 квітня в монастирі святого Феодора Острозького було відслужено пасхальне богослужіння з хресним ходом навколо храму

Та читанням послань святішого Патріарха Філарета та владики Михаїла єпископа Вінницького і Брацлавського

Після цього відбулось освячення пасхальних страв






Відбудеться відеотрансляція з Володимирського кафедрального собору на Першому Національному:

23:45–00:00 – Хресна хода навколо кафедрального собору.

00:00 – Всеношне Великоднє богослужіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі УПЦ КП. Великоднє благословення Святійшого Патріарха ФІЛАРЕТА.

Відеотранляцію можна подивитися за цим посиланням:

Цурква.info




alt

Заява Прес-центру Київської Патріархії

Протягом останніх днів Прес-центр Київської Патріархії, представники УПЦ КП на місцях отримали низку повідомлень про нові спроби провокаторів розпалити міжконфесійне протистояння.

Зокрема з’являються чутки, що нібито прихильники УПЦ КП в ультимативній формі вимагають від священиків Московського Патріархату негайно перейти у Київський Патріархат, а у разі відмови погрожують фізичною розправою чи іншим насильством. В мережі розповсюджуються «зразки листівок», які, з одного боку, нібито спрямовані проти духовенства Московського Патріархату прихильниками УПЦ КП, а з іншого – нібито від імені прихильників Московського Патріархату закликають захищати свої храми і духовенство від нападів, «запланованих розкольниками».

Раніше Київський Патріархат неодноразово заявляв про те, що категорично відмежовується від будь-яких насильницьких дій щодо прихильників УПЦ МП чи храмів, у яких вони служать. Також з благословення Святійшого Патріарха Філарета ще раз повідомляємо: вірні та духовенство Київського Патріархату, які свідомо чи не свідомо будуть втягнуті в організацію подібних провокацій, підлягають церковному осудженню. У разі, якщо будь-кому стає відомо про організацію та проведення таких провокацій, розповсюдження чуток, листівок такого змісту – закликаємо негайно повідомляти правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

Переконані, що розповсюдження чуток і листівок, інші провокаційні дії з розпалення міжконфесійної ворожнечі є частиною ширшого російського плану інформаційної війни проти України та дестабілізації ситуації в нашій державі для виправдання вторгнення військ Росії на українську землю. Спільними зусиллями, в тому числі у співпраці представників Київського Патріархату та УПЦ МП, маємо не допустити реалізації цих мерзотних і небезпечних задумів.

У зв’язку з цим ще раз закликаємо наших братів з УПЦ МП нарешті розпочати офіційний діалог, для ведення якого майже два місяці тому Священними Синодами обох Церков було створено комісії. На жаль досі, незважаючи на всі наші пропозиції, навіть перша спільна зустріч комісій, якою би було відкрито офіційний діалог, не відбулася. Вважаємо, що окрім загального питання досягнення церковної єдності завданням діалогу має стати також попередження провокацій і недопущення розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

Київський Патріархат переконаний, що всі громадяни мають право мирно висловлювати свою думку, в тому числі у питаннях міжконфесійних стосунків. Ми вдячні тим, хто відстоює прагнення віруючого українського народу до утворення єдиної Помісної Православної Церкви та сприяє досягненню цієї мети. Але ми категорично не сприймаємо спроб, під гаслами захисту інтересів Київського Патріархату, провокувати насильство і сіяти ненависть.

У зв’язку з цим також звертаємося і до керівництва УПЦ МП з проханням, враховуючи відповідальність моменту та трагічність подій, які зараз розвиваються у низці областей Сходу і Півдня України, на найвищому церковному рівні засудити російську військову агресію проти України, здіснення військовими спеціальними підрозділами Росії диверсійної діяльності із захоплення будівель органів влади та місцевого самоврядування, розпалювання сепаратистських настроїв, відмежуватися від будь-якої підтримки терористичної та диверсійної діяльності як російських військовослужбовців, так і завербованих ними поплічників з числа громадян України. Цілком очевидно, що криза, штучно спровокована у святі дні Страсної седмиці російськими агентами в низці областей України, вчинені внаслідок цього вбивства, кровопролиття та інші злочини свідчать про гріховність самого кремлівського задуму вторгнення в Україну. Тому цей гріховний задум та його зухвала реалізація повинні отримати чітку негативну оцінку з боку всіх Церков, у тому числі УПЦ МП.

Нас непокоять повідомлення про нібито підтримку окремими представниками духовенства Московського Патріархату дій озброєних кремлівських терористів та їхніх поплічників. Зокрема йдеться про діяльність одного священика у Луганську, який перебував у захопленій будівлі управління СБУ, а також про надання священиком приміщення православного центру в Слов’янську для розміщення озброєних диверсійних формувань. Також були повідомлення у ЗМІ щодо підтримки кремлівських диверсантів з боку Успенської Святогорської лаври. Сподіваємося, що так само, як Київським Патріархатом і УГКЦ категорично були засуджені провокаційні дії та заклики окремих осіб з числа їхніх прихильників, дані факти та інформація про представників УПЦ МП будуть досліджені, отримають належну оцінку, а виявлені винуватці понесуть покарання.

Віримо, що всі злі задуми проти миру та порозуміння в Україні будуть з допомогою Божою зруйновані, а тим, хто на українській землі у святі дні Великого посту і спогадів про Страсті Христові сіє ворожнечу і розбрат, Господь відплатить, як вони на те заслуговують.

Прес-центр Київської Патріархії








alt

ПОСЛАННЯ
Його Всесвятості  Вселенського Патріарха Варфоломія,
Присвячене українському народу у зв’язку з Тріумфальним входом нашого Господа Ісуса Христа в святий Град Єрусалим

Ваші світлості, політичні та церковні лідери православного народу України,

Любі й дорогі, вірні Православ’ю українці,
Слава Ісусу Христу!

Свята Матір та Велика Церква Константинополя відносить українську націю та її людей до свої відданих синів та дочок, народжених в святій воді, що тече між берегами річки Дніпро. Починаючи з часів нашого великого попередника, Великого Святого Фотія, любов нашої Материнської церкви до благочестивих християн на ваших землях ніколи не зменшувалася.

Вселенський Патріархат визнає складні виклики, що стоять перед благословенними українськими людьми. Крім цього, він бачить глибокі шрами та відкриті рани, що залишились від страшного Голодомору, Світових Воєн ХХ століття, та тиску на вашу націю, що чинився протягом десятиліть тоталітарної тиранії.    

Ось чому ми використовуємо цю можливість - святкування Триумфального входження Христа в Єрусалим - для заклику усіх праведних православних християн України зберігати «Єдність духа в союзі миру» (Еф. 4:3). Царство  Боже не від світу цього, як Він сам казав Пилату: «Царство Моє не від світу цього» (Іоан. 18:36). У свято, яким ознаменована Вербна Неділя, ми святкуємо перемогу любові над ненавистю, правди над неправдою, життя над смертю.

Ми віримо, що добра воля Українського народу переможе, приносячи  зцілення та остаточне примирення. Як і для довготривалих церковних спорів, ми усвідомлюємо, що Волею Божею та угодою між Головами Автокефальних Православних Церков, Священний Синод Православної Церкви буде скликаний тут нами в 2016 році. Ми щиро віримо та молимося, щоб до того часу з усіма  розбіжностями було покінчено заради єдності українського народу.

Ми закликаємо Вас проявити свою віру, як це сказано в Біблії: «Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно! Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його! Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіковічне життя!» (Пс. 132).

Любі діти України, з Апостольського та Патріаршого трону ми по-батьківськи наставляємо Вас  витримати випробування Вашого теперішнього часу з твердим серцем та хоробрим розумом. У цю Вербну Неділю дозвольте словами Святого Писання наставити Вас на «Мир Божий, котрий найвищий від усякого розуму, збереже ваші серця і наміри ваші у Христі Ісусі» (Послання Святого Павла до філіппійців. Глава 4.7). Нехай Господь милостивий та вірний врятує та благословить Україну, Православ’я та всіх своїх людей. Амінь.

З Вселенського Патріархату, Вербна Неділя 2014 року
Ваш палкий прохач перед Господом
Архієпископ Константинополя – Нового Риму
Вселенський Патріарх Варфоломій











7 квітня Благовіщення Пресвятої Богородиці

Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається 25 березня (старий стиль). Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 25 грудня, яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.

Вперше ця дата з'являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського як день Розп'яття Спасителя за римським календарем (ще в VI ст. Св. Мартін з Браги писав, що багато галльських єпископів вважали Пасху нерухомим святом). При цьому сщмч. Іполит на підставі зіставлення ряду біблійних віршів і буквального їх тлумачення стверджував, що Різдво Христове відбулося через 5500 років після створення світу. Переконання про 5500-літньому вік творіння до часу пришестя у світ Спасителя і про збіг дат створення світу і пришестя Христа у плоті перейшло в александрійську традицію, але тут вирішальною стала дата не Різдва Христового, а Благовіщення: свт. Афанасій Великий писав, що Христос втілився в утробі Діви на 25-й день березня, тому що в цей день спочатку Бог створив людину.
З V століття місце дати Розп'яття зайняла дата Воскресіння, а час земного служіння Спасителя від Втілення до Воскресіння стало вважатися кратним цілому числу років.
У візантійській традиції дата 25 березня має величезне значення - це день не тільки Благовіщення, а й створення світу, і Воскресіння Христового, від неї відраховуються дати інших свят: Різдва Христового, Зачаття та Різдва св. Іоанна Предтечі. День Благовіщення нерідко вважався днем початку церковного чи навіть цивільного року як на Сході, так і на Заході. Переконання про збіг історичної дати Воскресіння Христового з 25 березня привело до того, що цей день отримав назву "Киріопасхи" (Киріопасха - Господственна (тобто справжня, нормальна) Пасха, іноді зустрічається неправильна етимологія - Господня Пасха). Зараз Киріопасхою називають збіг свят Великодня і Благовіщення, що відбувається раз на кілька років.
В Україні в зв'язку з використанням Церквою юліанського календаря 25 березня випадає на 7 квітня. за григоріанським ("цивільним") календарем).

Встановлення
Зображення Благовіщення присутні вже серед розписів катакомб 2-ї половини II - 1-й пол. III століть, тим не менш, можна з великим ступенем ймовірності стверджувати, що встановлення особливого свята Благовіщення відбулося не раніше IV століття.
Відкриття св. рівноапостольної Оленою на початку IV ст. святих місць земного життя Господа Ісуса Христа і розпочате нею будівництво храмів на цих місцях (зокрема, в Назареті) викликали зростання інтересу до події Різдва Христового і таємниці Втілення, можливо, з цим пов'язано і встановлення Благовіщення як окремого свята. На початку VIII ст. вірменський автор Григор Ашаруні писав, що свято Благовіщення було встановлений свт. Кирилом Єрусалимським, тобто в 3-й чверті IV ст.
Оскільки відомості про константинопольське богослужіння V-VI ст. нечисленні, нічого певного про святкування Благовіщення в цей період в Константинополі стверджувати не можна, але вже до кінця VII ст. це одне з найбільш шанованих тут свят. Всі візантійські пам'ятки VIII і наступних століть називають Благовіщення серед найважливіших свят; богослужіння Благовіщення незмінно відбувається 25 березня.
На Заході відомості про свято Благовіщення сходять приблизно до того ж часу, що і на Сході. З творів західних отців Церкви і письменників відомі слова на Благовіщення, приписувані латинським авторам V ст. блаженному Августину, святим Петру Хрисологу і Льву I Великому. Однозначно про літургійне шанування дня Благовіщення говориться в Liber Pontificalis часів папи Сергія I (687-701), де Благовіщення входить в число 3 свят, присвячених Божій Матері, коли в Римі відбувалася урочиста процесія.
Назва
Назва свята в давнину не була постійною, сучасна грецька назва "євангелісмос" з'являється лише з VII ст. У творах стародавніх авторів зустрічаються назви: грец. "День вітання", "сповіщення" або "день / свято Благовіщення"; лат. "Annuntiatio angeli ad beatam Mariam Virginem" (Благовіщення ангела до блаженної Діви Марії), "Mariae salutatio" (вітання Марії) і ряд інших подібних за змістом назв. Благовіщення сприймалося і як Господське, і як Богородичне свято. На відміну від Православної Церкви, де Благовіщення вважається одним з найважливіших свят (повна назва - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії), в католицтві це свято другого класу (повна назва Annuntiatio beatae Mariae Virginis - Благовіщення Блаженної Діви Марії).






Звернення
Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
щодо молитви до Пресвятої Богородиці з проханням про Її Покров над Україною

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі брати і сестри!

У наступаючі дні ми будемо вшановувати Пречисту Діву Марію. Похвала Пресвятої Богородиці (субота Акафіста) і Її Благовіщення – свята, які нагадують нам про особливий благодатний дар, даний Владичиці нашій від Її Божественного Сина і нашого Спасителя Господа Ісуса Христа, – бути Заступницею за всіх людей, а особливо за вірних.

Через військову загрозу проти української держави зараз всі християни, які шанують Пречисту Діву, не можуть не згадати історичний приклад звернення жителів Константинополя до Богородиці з молитвою про оборону міста від ворогів, що його оточили. У відповідь на цю молитву Діва Марія явилася вірним і простерла свій Омофор на знак заступництва, а вороги були розігнані раптовою бурею.

Від того часу й донині в пам’ять про цю подію та шануючи благодатний Покров і заступництво Пречистої Діви, православні християни відзначають свято Покрова Пресвятої Богородиці. Завжди саме на честь Покрова наші звитяжні предки козаки ставили соборний храм на Січі.

Тож у ці дні шанування Божої Матері – від свята Похвали до Благовіщення – закликаю єпископат, духовенство і всіх вірних Київського Патріархату разом з усіма християнами, які шанують Богородицю і Приснодіву Марію, піднести до Неї посилені молитви з проханням тримати благодатний Покров над Україною, оберігати нашу землю і український народ від міжусобиць та нашестя чужинців.

Знову і знову прославимо Пречисту Владичицю: Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором!

Нехай Милосердний Господь за молитвами Пресвятої Богородиці благословить нашу державу і весь український народ!

Філарет,
Патріарх Київський і всієї Руси-України









Інтерв’ю для газети «День».

— Чи можна сказати, що Володимир Путін перейшов межу від російського націоналізму до російського фашизму?

alt— Я не хочу порівнювати націоналізм Путіна з фашизмом, але те, що він йде дорогою Гітлера, бачить весь світ. Гітлер також починав з того, що приєднав Австрію під приводом єднання німецького народу і Судети під приводом захисту німців у Чехословаччині. Так само діє і Володимир Путін, коли «захищає» росіян у Криму, хоча вони не потребують ніякого захисту, бо вони живуть вільно у вільній українській державі. Методи, якими діє Путін, у всьому нагадують методи Гітлера. Як Гітлер напав на СРСР, здійснив агресію, так і Путін здійснив агресію в Криму.

Тому сьогодні правда на боці України, як 1941-го правда була на боці СРСР. Тому тоді весь світ став на бік безбожного Радянського Союзу, бо він був жертвою агресії. Так само сьогодні світ став на бік України як жертви агресії.

Чим закінчилася агресія Гітлера? Повною поразкою самого Гітлера, а німці, які його підтримували, потім десятки років ходили з понуреними обличчями, їм було соромно за те, що підтримували фашизм. Так само буде і з Путіним, і з російським народом, він теж буде соромитися. Точніше, це буде з тією частиною народу, яка зараз урочисто святкує приєднання Криму до Росії.

Чому це станеться? Тому що Бог не може бути на боці неправди. А оскільки Путін і кремлівське керівництво здійснило акт неправди, то вони будуть переможені Богом.

— Чи правильно, що Патріарх Кирило не протестує проти агресії в Криму та шаленої агресивної політики Росії?

— Він як Патріарх, як служитель Церкви повинен стояти на боці правди. Здійснена агресія в Криму чи ні? Весь світ свідчить, що здійснена. Тому він як Патріарх, хоч і не може вплинути на Путіна не звершувати агресію, але має хоча б заявити, що її засуджує, — це він повинен робити. Як святий митрополит Филип Московський викривав царя Івана Грозного за несправедливість і жорстокість. Але оскільки він цього не робить, то на ньому лежить гріх.

— Якби в Україні, скажімо, суто теоретично були при владі українські фашисти, то ви протестували б?

— Протестував! Так само, як я протестував проти Януковича — я йому у вічі сказав, що він чинить несправедливо. Він готував український народ до вступу асоційованим членом в ЄС, а коли настав час підписати Угоду — не підписав, обманув народ. Ще я йому сказав, що він служить тільки частині, групі українців, а не українському народу.

— Чому ви дали орден Олегу Тягнибоку? Багато хто каже, що його націоналізм близький до фашизму...

— Я йому дав орден за захист української державності, а не за його радикалізм. За те, що він захищає державність. І не лише йому, а багатьом давав, не з партії ВО «Свобода», а з інших партій. Навіть з Партії регіонів, тим, хто виступає за українську державу. Я нагороджував і тих, хто підтримує єдину Помісну православну церкву.

— Фашистів ви б не нагороджували?

— Я не вважаю Тягнибока фашистом. Про це також нещодавно заявив і головний рабин Яків Блайх. Це росіяни його таким вважають, але він не фашист, а радикальний захисник української держави.

— Але якби він був фашистом — ви б його не нагороджували?

— Якби він був фашистом, то не нагороджував би.

— Якби в Україні була така влада, яка порушувала б права національних меншин і вела б агресивну політику проти сусідів, ви протестували б?

— Я вже сказав, що протестував у вічі президенту, то й тоді б це робив. Церква повинна стояти на засадах правди, бо якщо Церква не свідчить правду — вона не виконує своєї місії.

— Чи можна заради політичних цілей використовувати неблагородні методи, наприклад, фізичне насилля?

— Якщо ворог нападає на Батьківщину — ми її захищаємо? Захищаємо. Тому коли йдеться про захист Батьківщини, то Церква благословляє вживання зброї на захист Батьківщини. Так Церква благословляла народ на захист у Другій світовій війні проти Гітлера.

— А в політичній боротьбі?

— Там не треба застосовувати зброю і насилля, у політиці цього не повинно бути. Але якщо на ваших дітей нападуть, ви будете застосувати силу захищаючи? Так? Тому треба застосовувати й силу, але у виключних випадках.

— Як ви думаєте, може, Бог не благословляє Україну через аморальність наших політиків?

— В тому, що ми грішні, немає жодного сумніву. Тому Господь карає народ, карає людей за гріхи. Бо подивіться — переважна більшість вважає себе християнами, в тому числі політики. Ті, хто раніше керував державою — президент колишній та його оточення, — вважали себе побожними, будували храми, тримали в оселях святині. Але діяли не як християни. І серед усього народу багато таких — називаються християнами, а живуть не по-християнськи. Тому Бог і карає, але для того, щоб виправити людей.

Як говорити про українське суспільство, що воно не грішне, коли відомо всьому світу про корупцію у нашій країні? Треба карати за ці гріхи? Мабуть, треба. Але карати для чого? Для того, щоб виправити це. І той Майдан, що був, — це і є сила, яка спрямована на те, щоб знищити всі недоліки, які існують в нашій державі, суспільстві, стати на вільний та демократичний шлях розвитку, свободи й незалежності, шлях служіння людям. Я на Майдані чув слова, які підтримую: «Якщо ти хочеш придбати багатства — йди в бізнес, а якщо ти йдеш у владу, то ти повинен служити людям, а якщо ти не хочеш служити людям, то не йди у владу».

— Часто вважають, що політика — це брудна справа, де завжди люди борються за різні егоїстичні інтереси, тому в принципі політика, що тримається певних ідеалів, моральних принципів, не можлива.

— Я не можу сказати, що політика, побудована на моральних принципах, неможлива. Якщо вона неможлива, то тоді для чого ми намагаємося досягнути неможливого? Якщо ми хочемо цього, значить, можлива така моральна політика, і можливо для України будувати політику на моральних принципах. Хіба це не моральний принцип, що Україна відмовилася від ядерної зброї в ім’я того, щоб її не розповсюджували? Політика це? Політика. Моральна? Ще й яка! Жертовна політика. І тому сказати, що у нас в Україні все погано, — не можу. Бо цей акт, який відбувся 1994 року, не здійснила жодна держава, а Україна, будучи третьою за ядерною зброєю у світі, відмовилась від неї, і тепер терпить.

— Чи можлива єдність усіх православних єпископів України?

— Можлива. Для цього треба одне: воля. Достатньо доброї волі для того, щоб у цих умовах об’єднатися в єдину Помісну православну церкву.

— Хто має бути формальним центром об’єднання?

— Формальним центром має бути Собор. Повинен відбутися Собор, який зафіксує об’єднання в єдину Церкву. Але для цього треба відокремитися від Москви, від агресора.

— За яких умов Україна отримає автокефалію?

— Автокефалія вже є, бо історія показує, що її не отримують, а проголошують. Отримують визнання автокефалії. А визнання може бути тоді, коли об’єднаються в єдину Помісну церкву. Тоді не буде жодних перешкод для світового православ’я визнати автокефалію Української церкви.

— Чи готові ви заради єдності українського православ’я піти на спокій?

— Ні. Для того щоб об’єднатися в єдину Церкву, треба багато попрацювати. А для того, щоб працювати, треба знати, як це зробити, і не кожен архієрей це може. Я відмовляюся йти на спокій не тому, що не можу пожертвувати посадою в ім’я єдиної Церкви. Я можу піти на спокій, але якщо знайдеться людина, яка понесе цей тягар. Не просто скаже «Я можу» і не понесе. А така, яка дійсно зможе. Тоді в ім’я єдиної Помісної церкви я міг би відмовитися від предстоятельства.

Але для цього я такої постаті не бачу. І не тільки не бачу. Бо коли кажуть відмовитися, то не називають того, хто понесе цей тягар. Кажуть, що когось оберуть. Когось — це кого? Про це не говорять, бо не можуть назвати того, кого б єдина Церква визнала дійсно гідним. А через те, що я не бачу, — я і не відмовляюся, також тому, що не я сам себе покликав на це служіння. Я — монах, і це мій послух, а від послуху відмовлятися не можна.

— Як ви вважаєте, вас канонізують після смерті чи ні?

— Мене це не хвилює, як не хвилює і проголошена проти мене з Москви анафема. Мене турбує питання, чи увійду я у вічне блаженне життя, бо все інше — тимчасове і земне. Я молюся і роблю все можливе, щоб Господь пробачив усі мої провини вільні і невільні і коли помру — прийняв у Царство Небесне. Для мене це головне.

— На вашу думку, це морально виправдано — поминати сьогодні Патріарха з сусідньої країни, яка напала на нас так відверто й цинічно?

— Я думаю, що морально несправедливо, щоб такого Патріарха, який, по суті, підтримує агресію проти своєї пастви, поминати під час богослужіння. Коли Янукович застосував зброю проти народу і знищив понад сто невинних людей, наша Церква припинила молитися за владу. І на другий день після цього він утік.

— Ви думаєте, йому б теж треба було припинити молитися за владу російську?

— Треба. Патріарх Олексій не молився за владу, коли відбулося ГКЧП. Тоді Патріарх служив в Успенському соборі Кремля і оголосив, що він припиняє молитися за цю владу. Значить, могли московські патріархи припиняти молитву за злочинну владу? Могли.

— Дехто каже «Дякуємо, що хоч мовчанням підтримує Україну, а не словом, не ділом». Мовчання — це теж злочин?

— Мовчання — є співучасть.

— Чому УГКЦ часто була більш сміливою під час революції? Може вона і є єдиною Помісною церквою для України?

— Хто був більш чи менш сміливим під час революції — розсудить народ та історія. Головне те, що і наше духовенство, і духовенство УГКЦ, й інші Церкви та релігійні організації підтримували народ. Не думаю, що УГКЦ зробила більше для Майдану, ніж УПЦ КП. Весь світ визнає героїчний вчинок Михайлівського Золотоверхого монастиря, і цей подвиг — унікальний. Але зараз оцінювати більше-менше — це ділити людей, а народу зараз особливо потрібна єдність. Більше за всіх зробили ті, хто загинув, бо вони виявили найвищу міру любові — віддали своє життя.

— Чи відчуваєте ви, що історичний час православ’я у світі та в Україні вже минув?

— Не вважаю. Говорити про те, що минув час православ’я — це означає говорити, що істина минула, що її вже не існує. Православ’я чим сильне? Воно сповідує непошкоджену істину. Незважаючи на те, що в Православній церкві багато недоліків і грішників, проте лише вона зберегла істину непошкодженою. Сам Бог каже, що Він є істина, тому ми не можемо сказати, що істина минула.

—  Чи можливе нове відродження православ’я в Україні? Як за часів святителя Петра Могили.

— Можливе, бо якби відродження народу і Церкви було неможливим, то ці наші заклики до покаяння і оновлення — даремні.

Кажучи про відродження за часів святителя Петра Могили, ми наголошуємо на тому, що воно відбулося, коли Українська церква, Київська Митрополія, була, по суті, незалежною. А коли стала залежною від Москви — занепала, бо все найкраще забрала собі Російська церква. І завдяки тому, що взяли від Києва, запровадили у себе і науку, і розвиток богослов’я. Тому і зараз ми говоримо, що для церковного відродження потрібна незалежність.

Ми закликаємо також кожну людину каятися у своїх гріхах, і не тільки людину, а й народи, коли вони грішать. Це означає, що відродження можливе, і прикладом є відродження наших народів, які входили в СРСР. Під час Другої світової війни і після — то було духовне відродження і українського народу, й інших народів колишнього СРСР, які стали безбожниками.

— Люди повернулися у храми під час війни — ви це маєте на увазі?

— Так. Тому що якби не війна, то я не знаю, чи були б віруючі на наших землях.

— Могло б бути таке, як в Албанії?

— Так, могло би бути суцільне безбожжя, тому що храмів і духовенства немає, літератури немає, антирелігійна пропаганда забила розум так, що люди ніколи не думали б про Бога.

— А таке культурне відродження, як за часів святителя Петра Могили, можливе сьогодні в Україні?

— Можливе. Бо тим, хто прагне добра, з Божою допомогою все можливе. Але треба кожному багато працювати, як працював святитель Петро — наполегливо і не покладаючи рук.

— Якщо завтра війна — священикам можна стріляти у ворога?

— Ні. Священик не повинен стріляти. Але молитися, закликати, надихати священики не лише можуть, а й повинні.

— Що може врятувати Україну?

— Може врятувати Бог і навернення людей до Нього. Тому що у Бога бажання перетворюється на дію миттєво. Але для цього потрібно навернення людей, їхня молитва і покаяння у своїх гріхах. Бог може зробити чорне білим миттєво, як Він це зробив із розбійником на хресті, в один момент. Чорний став білим, розбійник першим входить в рай — не Авраам і не Адам, і не Давид, і ніхто з пророків. І сьогодні Бог може врятувати Україну, але потрібна покаянна молитва і втілення покаяння у справах особистого життя, життя суспільства і держави.

Розмову вів Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ,




alt

Київська Патріархія сьогодні, 31 березня 2014 року, для підтримки Збройних сил України перерахувала на рахунок Міністерства оборони України 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень. Про це повідомив на прес-конференції Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

"Сьогодні Київська Патріархія перерахувала на рахунок міністерства оборони 500 тисяч гривень. Це тільки початок. Я думаю, що Церква Київського Патріархату збере достатню кількість, яка буде свідчити про те, що ми допомагаємо" - повідомив Предстоятель Київського Патріархату.

Раніше Патріарх Філарет  та всіх людей доброї волі підтримати українське військо у цей непростий час.

Нагадаємо, що станом на 28 березня на рахунки Міноборони України в рамках акції "Підтримай українскьку армію" надійшло більше 60 мільйонів гривень від юридичних і фізичних осіб.

Прес-центр Київської Патріархії




alt

Під час своєї прес-конференції Святійший Патріарх Філарет розповів, що очікує від усіх церков в Україні звернення до своїх паств про надання посильної допомоги українській армії.

«Я чекаю, що після нашого звернення, буде звернення місцеблюстителя митрополита Онуфрія до своєї пастви. Так само повинні звернутися і протестантські церкви, і Греко-Католицька церква, і Римо-Католицька церква. Тобто усі церкви повинні звернутися до своєї пастви, щоб і їхня паства вносила пожертви і допомагала зміцненню наших збройних сил.

Крім того, я хочу звернутися до олігархів, до багатих людей, які мають великі кошти, які вони заробили завдяки українській землі, українським багатствам і українському народу. Тому вони повинні також внести свої пожертви, але не у вигляді євангельської  вдови, тому що вони мільярдери і можуть внести на украплення збройних сил більші кошти.

Мова йде не тільки про мільйонерів, а взагалі про бізнесменів, які можуть допомогти нашій армії зайняти достойне місце, щоб вона була спроможна захищати наші кордони. 
Я думаю, що український народ відгукнеться і ми ще матимемо міцну армію, яка буде захищати наші кордони і мир в Україні», - заявив Святійший Патріарх Філарет.

Також Патріарх розповів про стан парафій Київського Патріархату в Криму та погрози на їхню адресу:

«Погрози в Криму для наших священиків є, тому діти і дружини деяких священиків покинули Крим і повернулись на свою малу Батьківщину. Тобто ситуація у парафіях Київського Патріархату тяжка, але не безнадійна», - зазначив Святійший Владика.

Церква.info






alt


На закінчення прес-конференції Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звернувся до журналістів із закликом писати правду та своєю роботою надихати український народ:

«Всі ви знаєте, що журналісти повинні писати правду. Але можна подати правду так, що вона буде викликати в людей або паніку, або занепокоєння, велике хвилювання. Тому я просив би вас, щоб ви подавали інформацію так, щоб вона надихала наш народ і нашу армію на захист. Паніку в народі не треба піднімати. А навпаки – об’єднувати народ, зміцнювати, щоб він захищав свої інтереси».







alt

Російські джерела почали розповсюджувати провокаційну інформацію про нібито погрози священикам Московського Патріархату в Україні від анонімних «патріотів України».

Доказом цього служить текст листівки російською мовою, де священикам погрожують автоматами і кровопролиттям та пропонують (дослівно) «перейти под управление Украинской церкви под правлением ФИЛОРЕТА». На роздуми дають два дні, а підтвердженням згоди має стати встановлений на території храму український прапор.

Якихось доказів справжності таких листівок і погроз, окрім повідомлення і фото поганої якості на сторінці заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ протоієрея Миколая Балашова (куратора українського питання в Московській Патріархії) – немає.

Враховуючи антиукраїнську істерію та нечувану за цинізмом кампанію брехні, розв’язану в російських ЗМІ з метою виправдати військову агресію проти України, Київська Патріархія переконана, що вказаний безграмотно написаний російською мовою текст – чергова провокація про-кремлівських сил або і безпосередньо агентів російських спецслужб.

Тому ми звертаємося до священнослужителів та віруючих УПЦ МП із закликом – у разі надходження подібних погроз або виявлення подібних листівок негайно звертатися до правоохоронних органів та СБУ з метою викриття і попередження провокацій. Також ви можете звертатися до наших священнослужителів для отримання роз’яснення про справжню позицію УПЦ КП.

Київський Патріархат застерігає організаторів та виконавців таких провокацій – якщо ви не розкаєтеся і не припините творити зло, то будете відповідати за нього перед Богом.

З благословення Святійшого Патріарха Філарета попереджаємо: якщо хтось з кліриків Київського Патріархату буде втягнутий до участі в подібних провокаціях – такий підлягає церковному суду і забороні у священнослужінні, а миряни підлягають відлученню від Причастя.

Прес-центр Київської Патріархії






Звернення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
до вірних Київського Патріархату

Брати і сестри!

В час, коли проти України кремлівськими імперськими силами ведеться неоголошена війна, наш патріотичний обов’язок підтримати Українську армію, наше звитяжне військо.

Тому благословляю архієреям, духовенству та мирянам Української Православної Церкви Київського Патріархату організувати збір коштів та іншої допомоги для Збройних Сил України.

З цією метою пропоную встановити у храмах спеціальні скриньки для пожертв на користь українського війська або провести збір коштів у інший спосіб. Зібрані кошти можна перерахувати на спеціальний рахунок Збройних Сил:

Одержувач: Міністерство оборони України
Код ЄДРПОУ: 00034022
Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ
Код Банку МФО: 820202
Реєстраційні рахунки:
31254307218611 - матеріально-технічне забезпечення
31257304218611 - медичне забезпечення

Окрім цього дзвінок з мобільного телефону за єдиним номером 565 або надіслане СМС на цей номер означає перерахування 5 гривень на підтримку Української армії.

Також матеріальна допомога (їжа, одяг, тощо, окрім грошей) може бути передана у ті частини, які зараз перебувають на охороні українського кордону – безпосередньо чи через єпархіальні управляння Чернігівської, Сумської, Луганської, Донецької, Херсонської єпархій.

Про зібрану допомогу благословляю повідомляти єпархіальних архієреїв, а єпархіальні архієреї мають надавати звіт до Київської Патріархії. Оголошення про збір коштів та допомоги благословляю робити у всіх храмах Київського Патріархату щонеділі після Божественної літургії.

Прошу всіх молитися про визволення від нашестя чужинців на Україну, про мир і припинення ворожнечі та про Божу допомогу воїнам, які захищають нашу державу від агресора.

Закликаю Боже благословення на українське військо і весь наш народ!

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України





alt

Звернення

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
з приводу загрози вторгнення російських військ

Дорогі брати і сестри!
Шановні співвітчизники!

Російська Федерація не лише окупувала та незаконно приєднала до себе Крим – останніми днями все частіше надходять повідомлення про концентрацію військ Росії біля українських кордонів, від Брянської області на півночі до Ростовської на півдні, а також у сепаратистських регіонах – у Криму та Придністров’ї.

Ворог вже напав на нашу державу, окупував частину української землі. По суті без оголошення війни керівництво Росії вже розпочало війну проти України.

Але зараз від кожного з нас залежить: або кремлівська агресія проти України на цьому буде зупинена, – або влада Росії розгорне повномасштабну війну з українським народом.

Зупинити кремлівські плани може не стільки зброя чи зовнішня допомога, скільки, найперше, сила духу і наша єдність. Якщо ми, громадяни України, належачи до різних націй, конфесій, політичних рухів, будемо єдиними, як народ, якщо як один станемо на захист української державності, незалежності, суверенітету і територіальної цілісності – ворожі плани не здійсняться.

Саме тому в цей відповідальний час я звертаюся до кожного: припиніть сварки і ворожнечу, відкладіть незгоду і особисті інтереси, не поширюйте панічних настроїв та не піддавайтеся паніці. Майбутнє єдиної Україні, нашого рідного і спільного дому, зараз важливіше, ніж будь-які питання, які розділяють нас.

Ми повинні твердо пам’ятати: «Всяке царство, що розділилося в собі, запустіє; і всяке місто чи дім, що розділилися у собі, не встоять» (Мф. 12, 25).

Кожен має ті чи інші політичні вподобання, схвалює або засуджує дії посадових осіб держави. Але якщо ми зараз заради перемоги України не відкладемо руйнівні суперечки навколо цих питань – завтра на кремлівських штиках і танках на нашу землю може прийти страшна біда війни, окупації, репресій. Тоді нинішні непорозуміння так чи інакше перестануть бути важливими.

Окремо хочу попередити кремлівське керівництво і їхніх поплічників.

Якщо ви, під будь-яким приводом, дасте наказ вашим озброєним силам знову перейти кордони України  – не важливо, у формі чи без неї, адже Бог знає правду – вся кров, пролита на українській землі, всі страждання нашого народу від війни впадуть незмивним позором і прокляттям на ваші голови, як невинна кров Авеля впала на його брата Каїна. Пам’ятайте про гнів Божий проти беззаконня і справедливий суд Його, якого ніхто не уникне.

Те саме стосується і зрадників українського народу – сепаратистів, які, як Іуда Іскаріот, шукають, щоб вигідно для себе зрадити рідну державу, дорожче продавши її супротивнику. Гнів Божий прийде і на таких.

Дорогі брати і сестри, співвітчизники!

«Як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо перше не зв’яже сильного?» (Мф. 12:29). Наша сила, сила України – у єднанні. Щоби захопити наш дім та відібрати нашу свободу вороги видимі та їхні натхненники – диявол і його слуги,  хочуть зв’язати нас путами брехні, пропаганди, провокацій, підступів, паніки та ворожнечі. В наших силах – не дати нашим видимим і невидимим ворогам зробити це.

На боці українського народу – правда і Бог, бо ми не бажаємо нікому зла, а лише хочемо мирно і у дружбі з сусідами жити у своєму власному домі – соборній і незалежній державі Україна. Вірю, що завдяки нашій єдності, силі духу та взаємній підтримці, з Божою допомогою разом ми гідно пройдемо всі нинішні випробування.

Нехай Господь надихає всіх нас мудрістю.

Закликаю на український народ Боже благословення!

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

27 березня 2014 р.

Це Зверення благословляється в неділю, 30 березня, після Літургії прочитати у всіх храмах Київського Патріархату.










Відбулась загальна сповідь духовенства єпархії


26 березня 2014 року, у день пам’яті свт.Никифора, патр. Константинопольського, відбулась загальна сповідь духовенства Вінницько-Брацлавської єпархії. Таїнство Сповіді та соборні богослужіння відбулись в усіх благочиннях єпархії.

У кафедральному храмі Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа богослужіння очолив Преосвященний Михаїл, єпископ Вінницький і Брацлавський, у співслужінні духовенства кількох благочинь.
Після відпусту Божественної Літургії владика звернувся до духовенства та віруючих з архіпастирським словом.
Владиці співслужили секретар єпархії прот.Ігор Сіранчук, благочинний Літинського району прот.Михайло Грабар, благочинний Калинівського та Хмільницького районів прот.Орест Шпак, благочинний Вінницького району та м.Вінниці прот.Микола Мельник, благочинний Крижопільського району прот.Петро Підсадний, благочинний Немирівського району прот.Василій Коновал та духовенство Вінницького, Літинського, Немирівського, Калинівського, Козятинського, Хмільницького, Крижопільського благочинь.

alt 










alt


ЗВЕРНЕННЯ
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій
щодо нормалізації суспільно-політичної ситуації в Україні
з огляду на внутрішні та зовнішні виклики

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, задля швидкого і мирного вирішення існуючих внутрішніх та зовнішніх викликів для нормалізації суспільно-політичної ситуації в Україні:

1.    Ще раз підкреслює свою відданість виключно мирному і правовому врегулюванню ситуації в Україні та підтверджує принципи, викладені у  від 10 грудня 2013 р., у ід 22 січня 2014 р., у  від 22 січня 2014 р.,від 25 січня 2014 р.,  від 26 лютого 2014 р. та у  від 2 березня 2014 р.

2.    Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій позитивно оцінює факт стабілізації внутрішньої ситуації в країні, дій чинної влади для її осягнення та ще раз закликає усіх громадян нашої Держави відкидати надлишкову емоційність і сумлінно виконувати свої службові та громадянські обов’язки, суворо дотримуючись чинного українського законодавства, а службовців усіх видів, додатково – морального обов’язку дотримання даної вами присяги. Це особливо важливо з огляду на зовнішні загрози для територіальної цілісності України в кордонах, визначених чинною Конституцією України.

3.    Ми закликаємо владу та населення України до термінового впорядкування, згідно з законами нашої Держави, поводження зі зброєю та її володіння. Законні санкції за порушення цих норм мають бути безумовно застосовані щодо кожного порушника, незалежно від заслуг та мотивації незаконного володіння зброєю. Адже йдеться про явну загрозу найвищим цінностям: людському життю і здоров’ю та національній безпеці Вітчизни. Для тих, хто відчуває поклик та готовий захищати Батьківщину, згідно зі своїми релігійними і громадськими переконаннями зі зброєю в руках, на даний момент є всі законні способи для реалізації цього благородного покликання.

Ми переконані, що подальші консолідовані дії влади та громадян на підставі вищезгаданих принципів та дотримання основоположних прав людини і громадянина сприятимуть національній солідарності всього народу України, зміцненню конституційного ладу, виходу нашої держави з кризи у міждержавних відносинах з Російською Федерацією та збереженню територіальної цілісності нашої Вітчизни - України.

+ ОНУФРІЙ
Головуючий у ВРЦіРО,
Митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ,
Місцеблюститель Київської Митрополичої кафедри


24 березня 2014 р.

Церква.info
за матеріалами







alt

Звернення

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
з приводу російської анексії Криму

Дорогі брати і сестри!
Шановні співвітчизники!

Покликання Церкви – свідчити про правду. Тому необхідно дати моральну оцінку анексії, чи краще сказати – аншлюсу Криму, напередодні здійсненого Російською Федерацією.

18 березня 2014 р. керівниками Росії було публічно вчинено порушення трьох заповідей Божих: не кради; не говори неправдивого свідчення на ближнього твого; не бажай дому ближнього твого... (і) нічого, що у ближнього твого (Вихід 20:15-17). Наслідком збройної агресії російської влади проти України також вже стало кровопролиття – вбивство сепаратистами українського активіста у Донецьку, вбивство кримського татарина та українського військовослужбовця у Криму.

Підбурювані та підтримувані з Росії провокатори сіють смуту і закликають до сепаратизму, розпалюють громадянський конфлікт у східних та південних областях України. В Криму вірних присязі українських військовослужбовців, членів їхніх родин піддають безперервному тиску, їх залякують, в тому числі з використанням зброї.

В окупованому Криму безвісти зникають громадські активісти. Ті, хто перебував у заручниках окупантів та був відпущений, свідчать про жорстоке, нелюдське поводження, постійні приниження, погрози вбивством, імітації розстрілу. За все це також несе відповідальність особисто російське керівництво.

У виступі 18 березня в Кремлі Президент Росії В. Путін використав засіб диявола – змішав правду з неправдою. Переконаний, що напівправда, яку з вуст глави російської держави чув весь світ, гірша за відверту неправду – як схована в їжу отрута є більш небезпечною, ніж отрута явна.

Вважаючи розпад тоталітарного СРСР «трагічною подією» він не сказав, що в Україні, в тому числі в Криму і Севастополі, більшість людей 1 грудня 1991 р. на відкритому референдумі без жодного примусу підтримали незалежність України. Також він жодним словом не згадав про зобов’язання не тільки поважати, але і гарантувати територіальну цілісність, суверенітет і недоторканість кордонів України, взяті на себе Російською Федерацією за Будапештським меморандумом 1994 р. та Договором про дружбу 1997 р.

Окупувавши і анексувавши Крим, керівництво Росії по суті поставило під сумнів всю систему міжнародного права. Відтепер, на думку російської влади, будь-яку суперечку «в зоні інтересів» Кремля можна вирішувати військовою силою та іншими засобами тиску – не рахуючись з самими принципами права і справедливості, з міждержавними та міжнародними угодами, думкою світового співтовариства.

Пан Путін опосередковано це визнає і сам, вказуючи на те, що в минулому Росія була ніби вимушена, через свою економічну та політичну слабкість, підписувати відповідні договори та брати на себе зобов’язання. Виходячи з логіки та бачачи дії, тепер, коли Кремль відчув себе сильним, він може дозволити собі відкидати всі зобов’язання та діяти на власний розсуд.

Мотивуючи агресію проти України, Президент Росії апелює до спільного історичного минулого наших держав і народів. Але ж у різний час під російською владою, окрім України, перебували ще низка держав – Білорусь, країни Балтії, Польща, Фінляндія, Молдова, країни Закавказзя та Середньої Азії. Судячи з усього, від російського керівництва тепер можна очікувати не лише вторгнення у південно-східну Україну, але і в будь-яку з цих країн. Адже там, як і в Україні, є етнічні росіяни та російськомовні люди, «захистом інтересів» яких Кремль готовий виправдовувати своє загарбництво.

Володимир Путін офіційно почав використовувати такі визначення, як «русский мир», «історична Росія», «росіяни – розділена нація», «ми з українцями – один народ». Все це, разом з ностальгією за минулою державною величчю та прагненням реваншу за розпад СРСР, є точною копією ідеології та риторики фашистських режимів ХХ століття, зокрема у Німеччині та Італії.

Наочним підтвердженням цього ідейного зв’язку є також антиукраїнська істерія, розгорнута у російських ЗМІ. Місяцями виливаючи на російський народ напівправду та відверту брехню про події в Україні, водночас блокуючи доступ до будь-якої альтернативної точки зору, російська влада, як колись і влада фашистських держав, обдурила власний народ, який зараз її злочинні дії в більшості своїй вітає та схвалює.

Історія нагадує, що аншлюс Австрії і загарбання Судет відбулися також під гаслами «єднання народу», «захисту національних інтересів», «відновлення справедливості». Там теж під дулами зброї проводилися «референдуми», які давали потрібні загарбникам результати. Але після «мирного» загарбання розпочалася найкривавіша ІІ Світова війна, бо політика умиротворення агресора завжди приводить не до миру, а до відчуття безкарності у агресора і бажання рухатися далі.

Саме тому найперше звертаюся до всього українського народу: на нашу Батьківщину віроломно напав ворог, який окупував частину України та прагне взагалі знищити нашу державність і незалежність, повернути нас у імперське кремлівське ярмо. Тому священний обов’язок кожного – допомагати боронити від нападника наш спільний український дім.

Ми повинні згуртуватися, бо лише у єдності – сила народу. Дії представників української держави можуть викликати критику, але слід пам’ятати: окупаційна влада не дозволить ніякої критики.

Приклад багатьох народів свідчить – згуртованість та самовіддана боротьба в обороні рідного дому забезпечувала перемогу навіть над значно численнішим і сильнішим агресором. Адже Бог не в силі – Бог у правді.

Висловлюю солідарність з усіма, хто безстрашно вже став проти агресора. Велика повага і шана мужньому кримськотатарському народу, який в умовах окупації зберігає відданість єдності України. Вдячний за мужність архієпископу Клименту, духовенству і вірним Кримської єпархії Київського Патріархату – наша Церква робитиме все можливе, щоби підтримати їх та захистити їхні права.

Ще раз повторю слова, сказані неодноразово від імені нашої Церкви у ці дні: український народ не має і не повинен мати жодної ненависті чи ворожнечі до російського народу, навіть в умовах військової агресії проти нашої держави. Ми хочемо, і я переконаний – у майбутньому будемо мати дружні та рівноправні відносини між незалежною Україною і демократичною Росією на основі взаємної поваги до суверенітету та невтручання у внутрішні справи одне одного.

Знову звертаюся до міжнародного співтовариства: час заяв про глибоку стурбованість давно минув, настав час дій. Тому вітаю якнайшвидше підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, надання Україні перспективи членства у Європейському Союзі – як гарантії миру не лише в нашій державі, але і в цілій Європі.

Зараз вирішується не лише доля України, але і доля всього світу. Людство стоїть на роздоріжжі: повернутися в епоху, коли відносини між народами з’ясовуються не на основі права і справедливості, а силою зброї та ціною мільйонних жертв, – або разом зупинити цинічного агресора і цим врятувати світ від найгіршого. Тому всі міжнародні інституції безпеки: ООН, ОБСЄ, НАТО, а також країни-гаранти за Будапештським меморандумом повинні вжити всіх заходів для припинення агресії Росії проти України. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться!

Дорогі брати і сестри!

У ці важкі дні ще раз хочу засвідчити – Київський Патріархат з українським народом. Ми молимося до Бога і просимо захистити нашу державу і народ від нашестя чужинців, просимо Господа невидимою силою зміцнити Україну в боротьбі за правду, свободу і мир.

Закликаю всіх віруючих до такої молитви і твердо впевнений, що у цій боротьбі переможе український народ.

Нехай Бог благословить нашу державу, наші мужні збройні сили і весь український народ!

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

19 березня 2014 р.




alt

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословив у всіх храмах Київського Патріархату за богослужінням після прохання про Богом бережену Україну нашу підносити додаткове прохання:

На мирній ектенії:

Щоб визволитися нам від нашестя чужинців, Господу помолимось.

На потрійній ектенії:

Ще молимось, щоб визволитися нам від нашестя чужинців.

Святійший Владика благословив також читати молитву, що читається під час літургії або молебню в дні неспокою та нашестя ворогів на Державу і Вітчизну нашу:

Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості і щедротах на смирення рабів Твоїх і чоловіколюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай до нас будуть додані слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь переможе за нас.

Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом’яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості і щедротах Твоїх відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Твоєї милості припадають: повстань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім’ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною.

Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам’ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам’ять про те, що і вони себе християнами називають.

Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий, Господи, що ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх.

Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння, для тих хто надіється на Тебе і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Також Патріарх благословив у монастирях читати Псалтир з молитвою про мир в Україні та захист її від нашестя чужинців.

Прес-центр Київської Патріархії




alt

11 березня 2014 р. в Синодальній залі Київської Патріархії під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета та за участі всього єпископату відбулося засідання освяченого Архієрейського Собору УПЦ Київського Патріархату.

У роботі Собору взяв участь і Керуючий Вінницькою єпархією Преосвященний Михаїл, єпископ Вінницький і Брацлавський.

Собор прийняв Постанови та низку заяв і звернень.

ПОСТАНОВИ ПОЗАЧЕРГОВОГО АРХІЄРЕЙСЬКОГО СОБОРУ
Української Православної Церкви Київського Патріархату
від 11 березня 2014 року

Зібравшись з волі Божої у Золотоверхому Києві під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, заслухавши і обговоривши запропоновані ним проекти соборних документів, Архієрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Категорично засудити прояви сепаратизму в Україні та військову агресію проти нашої держави з боку Росії. Прийняти та опублікувати Заяву Архієрейського Собору з приводу російської окупації Криму та проявів сепаратизму.

2. Схвалити діяльність Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Священного Синоду та Вищої Церковної Ради, спрямовані на невідкладне подолання розділення Православної Церкви в Україні і утворення єдиної Помісної Православної Церкви. Прийняти та опублікувати з цього питання Звернення Архієрейського Собору до УПЦ (Московського Патріархату).

3. Прийняти та опублікувати Заяву Архієрейського Собору з приводу підсумків Сінаксу – зібрання Предстоятелів Помісних Православних Церков, що завершило свою роботу 9 березня 2014 р. в Константинополі. Доручити Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету письмово поінформувати Святійшого Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Варфоломія про позицію Київського Патріархата у порушених на зустрічі питаннях.

4. Затвердити рішення і постанови Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату за міжсоборний період.

Собор підносить подячні молитви Пастиреначальнику Господу нашому Ісусу Христу за успішне завершення своєї роботи і закликає на всіх вірних Київського Патріархату Боже благословення.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І БУКОВИНСЬКИЙ ДАНИЛО

МИТРОПОЛИТ МИКОЛАЇВСЬКИЙ І БОГОЯЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

МИТРОПОЛИТ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ АНТОНІЙ

МИТРОПОЛИТ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ І ГАЛИЦЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЛУЦЬКИЙ І ВОЛИНСЬКИЙ МИХАЇЛ

АРХІЄПИСКОП ЖИТОМИРСЬКИЙ І ОВРУЦЬКИЙ ІЗЯСЛАВ

АРХІЄПИСКОП ЗАПОРІЗЬКИЙ І МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ГРИГОРІЙ

АРХІЄПИСКОП ХЕРСОНСЬКИЙ І ТАВРІЙСЬКИЙ ДАМІАН

АРХІЄПИСКОП ДРОГОБИЦЬКИЙ І САМБІРСЬКИЙ ЯКІВ

АРХІЄПИСКОП СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ І КРИМСЬКИЙ КЛІМЕНТ

АРХІЄПИСКОП СУМСЬКИЙ І ОХТИРСЬКИЙ МЕФОДІЙ

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І КІЦМАНСЬКИЙ ОНУФРІЙ

АРХІЄПИСКОП ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ, КРЕМЕНЕЦЬКИЙ І БУЧАЦЬКИЙ НЕСТОР

АРХІЄПИСКОП ПОЛТАВСЬКИЙ І КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ФЕДІР

ЄПИСКОП УЖГОРОДСЬКИЙ І ЗАКАРПАТСЬКИЙ КИРИЛ

ЄПИСКОП ХЕРСОНЕСЬКИЙ ХРИЗОСТОМ

ЄПИСКОП ФАЛЕШТСЬКИЙ І СХІДНО-МОЛДОВСЬКИЙ ФІЛАРЕТ

ЄПИСКОП ВІННИЦЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ МИХАЇЛ

ЄПИСКОП КІРОВОГРАДСЬКИЙ І ГОЛОВАНІВСЬКИЙ МАРК

ЄПИСКОП ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ І ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ ПАВЛО

ЄПИСКОП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ І КРИВОРІЗЬКИЙ СИМЕОН

ЄПИСКОП ОДЕСЬКИЙ І БАЛТСЬКИЙ МАРК

ЄПИСКОП ЛУГАНСЬКИЙ І СТАРОБІЛЬСЬКИЙ АФАНАСІЙ

ЄПИСКОП КОЛОМИЙСЬКИЙ І КОСІВСЬКИЙ ЮЛІАН

ЄПИСКОП ХАРКІВСЬКИЙ І БОГОДУХІВСЬКИЙ МИТРОФАН

АРХІЄПИСКОП БОГУСЛАВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР

ЄПИСКОП СОЛОВ’ЯНСЬКИЙ ВСЕВОЛОД

ЄПИСКОП ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ЛАВРЕНТІЙ

ЄПИСКОП ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МАТФЕЙ

ЄПИСКОП ВИШГОРОДСЬКИЙ АГАПІТ


http://cerkva.info/ru/publications/smi/4528-krym.html

Останні події на Кримському півострові можуть загрожувати насамперед кримськотатарській та українській громадам автономії. Про це за підсумками свого візиту до Києва і Криму заявила у четвер верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Астрід Торс. А в п’ятницю, 7 березня 2014 р., українська громада Криму закликала світову спільноту захистити українську меншину півострова, забезпечити її «вільні права на життя в демократичні правовій країні». Цього ж дня етнічні українці разом із громадянами України інших національностей вийшли у Сімферополі на мирну акцію за єдність держави і проти російського вторгнення.

Біля пам’ятника Тарасові Шевченку у п’ятницю зібралися кілька сотень кримчан. Не дуже багато, але, як пояснила місцева жителька Оксана, люди бояться, бо в Криму «уже не діють жодні закони, багато нападів, провокацій, приїжджі козаки і місцеві радикали ведуть себе нахабно і брутально».


Але все ж люди прийшли. «Ми все ж в чергове хочемо показати, що тут велика кількість адекватних людей. Україно, будь ласка, підтримуй на, не кидай нас – це дуже важливо!», – зазначила Оксана.

Учасники акції «За мир та єдність України» тримали в руках українські і кримськотатарські прапори, а також білі повітряні кульки, які потім випустили в небо. Туди ж злетіли інші символи миру – голуби. Під час заходу його учасники молилися і співали українських пісень.

Як повідомив голова Всекримської української ради Андрій Щекун, люди прийшли на акцію, щоб висловити свій протест проти вторгнення на півострів російських військ і проти незаконно призначеного референдуму. За його словами, кримчани в умовах російської окупації і беззаконня відчувають себе незахищеними і потребують підтримки.

Андрій Щекун закликав українську владу, міжнародні організації і світову спільноту «вжити заходів для захисту українського і кримськотатарського населення півострова, громадян України інших національностей в окупованому Криму, де владу узурпують російські маріонетки».

Інших виступів на акції не було, окрім емоційного слова архієпископа Сімферопольського і Кримського УПЦ Київського патріархату владики Климента.

«Я звертаюся до всього світу: захистіть нас! Не покидайте нас! Чи ви хочете нового Гітлера в Європі?!» – закликав владика Климент.

Тим часом з нового кримського уряду надійшло повідомлення про скасування всіх ювілейних заходів до 200-річчя Тараса Шевченка. Цю інформацію підтвердити не вдалося, бо весь день телефони Міністерства культури Криму мовчали. Зате факт відключення в автономії українських телеканалів – цілком реальний. До відімкнених учора-позавчора ТРК «Чорноморська» телеканалів «1+1» і «5 каналу» сьогодні додалися «Інтер» і «Перший національний», а під вечір – «СТБ». Водночас, у Севастополі відключили ТРК ВМС України «Бриз».

Андрій Щекун відзначає, що кримські українці в умовах російської анексії залишилися найбільш незахищеною частиною кримського населення. Втім, він відзначив, що ОБСЄ вустами Астрід Торс вперше за останні два десятиліття побічно визнала дискримінаційний стан української меншини в Криму.







 

http://cerkva.info/ru/news/patriarkh/4515-okrema-dumka-tvi-patriarh-filaret

"Той, хто щиро виступає за єдину, соборну, незалежну Українську державу, має підтримати об’єднання всіх Церков в Україні. Це – лакмусовий папір. Якщо УПЦ МП й надалі не хотітиме такого об’єднання, вона, звісно, може існувати в Україні, але під своєю справжньою назвою – як Російська Православна Церква в Україні. Тому що нині ця Церква ховається під іншою назвою – Українська Православна Церква Московського патріархату, не будучи за суттю і за духом українською. Всі богослужіння, проповіді, історія, що їх викладають у семінаріях й академіях УПЦ МП, – все це неукраїнське, сама ця Церква неукраїнська". Про це Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет заявив в ефірі програми "Окрема думка" на телеканалі ТВі.

Відповідаючи на запитання, що дає йому надію на таке об’єднання, Патріарх Філарет сказав: "Надію дає повстання народу. Люди бачать, де правда, а де неправда. І неправда сьогодні – за Російською Церквою. Російська влада здійснила агресію проти України, а РПЦ боїться назвати це агресією. А боятися не треба, якщо ти щиро служиш Господу".

"Ми пропонуємо представникам усіх Церков, які сьогодні діють в Україні, відповісти лише на три запитання. Перше: чи визнаєте ви Україну незалежною державою і чи хочете бачити її такою в майбутньому? Друге: чи ваш вибір – європейські цінності? Третє: чи хочете ви бачити в Україні єдину Православну Церкву? Якщо на всі три питання представники Церков дають ствердну відповідь – я не бачу причин, які можуть завадити такому об’єднанню", – заявив Патріарх.

"Російська імперія – спершу царська, потім радянська, – втративши Україну, весь час повторює: ми не мислимо Росії без України. Що це означає? Це означає, що вони не можуть існувати як народ, як держава без України. Звідси – "русскій мір", звідси ж – протидія об’єднанню Церков у єдину Помісну Православну Українську Церкву. Бо Російська Православна Церква, перебуваючи на службі у новітньої російської імперії, допомагає тій знову збирати всі землі докупи, допомагає об’єднувати всіх у єдиний народ. Який? Російський. Тобто нас хочуть знову всіх зробити росіянами", – переконаний Патріарх.

"Саме тому ми самі мусимо проголосити свою Церкву автокефальною, тобто незалежною. Так само, як свого часу це зробила Російська Церква – без згоди Константинополя. А потім це зробили Болгарська, Румунська, Сербська й інші помісні Церкви. Вони самі проголосили свою автокефалію", – наголосив Патріарх, додавши: "Держава має сприяти цьому процесу, проте об’єднуватися повинна сама Церква, без чиєїсь допомоги…"

Джерело: 








Коментар Прес-центру Київської Патріархії

2 березня 2014 р. офіційний сайт Московської патріархії розповсюдив  Звернення Московського Патріарха Кирила у зв’язку з ситуацією в Україні. Слова глави Російської Православної Церкви з цього звернення не можна оцінити інакше, як недостойні православного архієрея та лукаві.

Глава РПЦ жодним словом не засуджує грубе втручання Російської Федерації у внутрішні справи України, військову агресію, розпалювання сепаратистських настроїв.

Патріарх Кирил пише: «Зроблю все можливе, щоб переконати всіх тих, у чиїх руках знаходиться влада, що не можна допустити загибелі мирних людей на дорогій для мого серця землі України». Скільки лукавства у цих словах, які породжують відразу кілька запитань. Чому він не каже, чи вважає Крим землею України? Чому Патріарх РПЦ  говорить лише про загибель «мирних людей» – доля українських військовослужбовців, які залишаються вірними даній присязі захищати Україну від іноземного агресора його не хвилює? Чи можна так розцінювати його слова, що Росія в праві вводити війська на територію України і окупувати Крим – головне, щоби при цьому не було вбито «мирних людей»?

Говорячи про кров загиблих у Києві та інших містах України, Патріарх по суті покладає провину за неї не на колишню українську владу і особисто В. Януковича, а на «обидві сторони». Зараз вже відкриті документи, які свідчать, що за риторикою діалогу Янукович і його команда задовго до подій 18-20 лютого в Києві готували силовий розгін акції протесту із застосуванням зброї та спеціальних підрозділів. Покладаючи провину за насильство у рівному ступені на вбивць і їхніх жертв, Патріарх Кирил уподібнюється тому лукавому духу, який обмовляв перед Богом праведного Іова Багатостраждального.

«Український народ повинен сам, без зовнішнього впливу, визначати своє майбутнє» – пише Патріарх РПЦ. Але хіба не влада Росії та особисто її Президент протягом останнього часу чинили і продовжують чинити відкритий тиск на Україну з метою відмовитися від європейського шляху розвитку – що і стало першопричиною всіх нинішніх трагічних подій? Хіба не російські війська зараз стоять на кордонах України, погрожуючи вторгненням, а у Криму, сховавши свої розпізнавальні знаки і навіть обличчя, провадять окупацію? Хіба ці війська – не той злодій, який, як говориться у Євангелії – перелазить деінде, а не входить у двері? Якщо вони роблять правдиву справу – чому ховають свої обличчя, а влада Росії чому цинічно бреше, що її військ немає в Україні, і вона лише обмірковує «можливість їхнього введення»?

Хіба сам той факт, що агресивні дії російська влада вчиняє у найсвятіші для православних християн дні початку Великого посту – не є красномовним доказом гріховності та не-богоугодності започаткованої Кремлем справи?

Лукавство Патріарха Кирила виявляється і в тому, що людина з його найближчого оточення, один з головних речників Московського Патріархату протоієрей Всеволод Чаплін публічно вже  проти України, назвавши агресорів – миротворцями.

«Еще в 1995 году Всемирный русский народный собор заявил, что русский народ – разделенная нация на своей исторической территории, которая имеет право на воссоединение в едином государственном теле, являющееся общепризнанной нормой международной политики» – заявив отець Чаплін, користуючись гітлерівською риторикою виправдання загарбництва. Бо саме під гаслами боротьби за права «розділеної нації» Адольф Гітлер окупував Австрію, приєднавши її до свого рейха, потім Судетську область Чехословаччини, інші території, населені етнічними німцями. Патріарх Кирил не відмежувався від цих заяв, чим фактично підтвердив, що вони є справжньою думкою Московської патріархії.

Завершення патріаршого звернення, де він, користуючись риторикою комедійного персонажа російського телебачення, закликає «понять и простить» – взагалі виглядає цинічним.

В Україні немає жодної ненависті до російського народу і росіян, як нації. Ми добре розуміємо, що агресія – плід бездумної та відірваної від правди політики нинішнього кремлівського керівництва. Ми вдячні за підтримку всім тим росіянам, які, не боячись репресій, висловили осудження агресії. Ми вдячні всім у Росії, хто щиро молиться за мир в Україні та переконані, що Бог допоможе відстояти правду.

Всі знають, що диявол – неправда і отець неправди. Протягом тривалого часу контрольовані Кремлем російські ЗМІ нагнітають антиукраїнську істерію. Але Бог все бачить, і суд Його буде за кожне неправдиве слово. Особливо слово лукавства, сказане архіпастирем – бо кому, як Патріарху Кирилу, багато дано, з того більше і спитається.

Прес-центр Київської Патріархії









Розпочався Великий піст

alt

Розпочався Великий піст. У цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.

Протягом посту християни не повинні вживати в їжу продукти тваринного походження – м’ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять. Великий піст відноситься до суворих постів, а тому за церковним Уставом під час нього не повинна вживатися риба, крім свят Благовіщення та Входу Господнього в Єрусалим. Обмежується також вживання олії, яку Устав дозволяє лише у суботу та неділю. На час посту ті, хто перебувають у шлюбі, повинні утриматися від статевих відносин.

На практиці більшість християн дотримуються більш помірного посту, тобто вживають рибу і олію (крім середи і п’ятниці). Є також ряд обставин, які дозволяють людині послаблювати свій піст – хвороба, важка фізична праця, похилий вік, перебування в дорозі. В таких випадках суворість посту може бути послаблена – наприклад, може вживатися молоко – але для цього необхідно звернутися за благословенням до священика, разом з яким визначити міру послаблення посту. Також від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті, хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися – наприклад особи, які перебувають у відрядженні.

Протягом посту можна вживати продукти рослинного походження – картоплю та вироби з неї, різного роду супи та каші, консервовані та квашені овочі (помідори, огірки, капусту, тощо), консервовані салати. Не бажано вживати майонез, до складу якого входять яйця, але можна вживати різні види харчового маргарину (без домішок молокопродуктів). Загалом пісна їжа повинна бути простою (наприклад, в наших умовах важко назвати пісними продуктами ананаси чи омарів), а її вживання помірним (бо об’їстися можна і печеною картоплею).

Якщо Вас протягом посту запросили на відзначення дня народження або інше святкування, пов’язане зі святковим столом, і Ви не можете відмовитися – по можливості попередьте господарів про те, що Ви дотримуєтеся посту. Якщо цього не можна зробити – намагайтеся їсти тільки ті страви, які дозволені в піст, а якщо таких немає – то зовсім небагато тих, які стоять поруч з Вами. Під час святкової трапези не потрібно без прохання інших самім розповідати про те, що Ви постите, привертати увагу до цього або дорікати іншим за недотримання церковних уставів.

В піст також не потрібно вживати алкогольні напої, особливо міцні – горілку, коньяк, тощо. Лише у суботу та неділю, а також на свята дозволяється випити трохи вина.

Дотримуючись посту потрібно пам’ятати, що він відрізняється від звичайного голодування своєю духовною складовою. А тому той, хто постить, повинен більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Святе Письмо та християнську релігійну літературу, обмежити все те, що відволікає від спілкування з Богом – перегляд телепрограм, слухання радіо, відвідування розважальних заходів. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів – необхідно примиритися з цією особою, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють того, хто постить, всіх плодів його праці.

Якщо є можливість, то бажано було б протягом посту щодня бувати у храмі, хоча б на короткий час – для того, щоб помолитися і попросити у Бога допомоги у проходженні цього духовного і тілесного подвигу. Необхідно також щонеділі бути зранку на Божественній літургії, а по можливості відвідувати й інші богослужіння, розклад яких ви можете довідатися в самому храмі. Православному християнину протягом посту також обов’язково потрібно прийняти хоча б один раз таїнства Сповіді і Причастя.

Бажаємо всім допомоги Божої у постуванні!








Єпископ Адріан (Кулик): у митрополита Мефодія проблема — як пристосуватися до нової влади


З великим здивуванням і сумом прочитав останнє інтерв’ю предстоятеля УАПЦ. І оскільки там згадується моє ім'я, вважаю за потрібне прокоментувати.

Знервованість владики Мефодія можна зрозуміти. В період протистояння народу і кримінальної влади він не приховував, що підтримує Віктора Януковича і його «команду професіоналів». Поки на Майдані вбивали людей, митрополит сам або через Архиєрейський собор жодного разу не виступив з закликом до вбивць зупинитись. Посилання на те, що звернення було, але його не встигли вчасно опублікувати, в епоху інтернету смішно слухати.

Навіть Митрополит Володимир (Сабодан), який знаходиться в значно важчому фізичному стані, ніж Митрополит Мефодій, знайшов сили сказати кілька слів підтримки своєму народові. Це вже я не говорю про мужність Патріарха Філарета. І от тепер у Митрополита Мефодія проблема: як, маючи такі антиєвропейскі погляди, пристосуватися до нової влади?

Щодо об’єднання з УПЦ КП та УПЦ МП. Владиці завжди щось заважає. Або хтось. Головним чином це Патріарх Філарет. Тобто, предстоятель УАПЦ вважає, що має якесь моральне право критикувати людину, яка як керівник і духовний лідер на кілька порядків вище самого владики Мефодія.

Якщо все було готово для приєднання УАПЦ до Московського патріархату – чому цього не сталося? Тим більше, що стільки дифірамбів на адресу РПЦ проспівано. Знову Патріарх Філарет завадив?

А ствердження, що скликання Помісного собору УАПЦ можливе за статутом тільки заради об’єднання з іншими гілками православ’я – просто брехня. Позиція митрополита як керівника Церкви просто жахлива: «куди хочете – туди й забирайтеся», «мені набридло туди їздити» і т.д. А піар на крові мучеників УАПЦ – це просто цинізм, я вважаю. Мовляв, давайте позмагаємося, у кого мучеників в історії було більше.

Опис стану в УАПЦ митрополитом просто вражає. Рік назад я, ще перебуваючи у складі єпископату УАПЦ, намагався перед Архиєрейським собором поставити ряд питань церковного буття, які вимагають негайного вирішення. Нехай владика відповість, що змінилось за цей рік. Мабуть, саме ті мої дії і підштовхують митрополита постійно висловлюватись за моєю спиною на мою адресу в у нечесному і хамському ключі. Стан справ в УАПЦ такий, що мені навіть на думку не приходило повертатись назад. І інформація, що всі, хто звідти вийшов, тільки і мріють повернутись – явне перебільшення, м’яко кажучи.

Що стосується постійних звинувачень в неморальності, то кому, як не владиці, який під час очолюваного ним богослужіння може дозволити собі нецензурні лайки, розумітися на моральності. Вже не кажучи про всім відомі проблеми з алкоголем. Богослужіння предстоятеля УПЦ КП і предстоятеля УАПЦ – це небо і земля, навіть нема що порівнювати. Мені дуже прикро, що владика Мефодій вибрав таку ганебну тактику виправдовування своєї нездатності керувати Церквою – звинувачувати і намагатися дискредитувати всіх і вся за допомогою неправди і підтасовок.

Нехай Бог йому буде суддею, а я йому прощаю наклепи і брехню на свою адресу.

За матеріалами: pomisna.in.ua




alt

Дорогі брати і сестри!

У цей важкий час, коли військові підрозділи Російської Федерації, порушуючи міжнародні та двосторонні угоди, увійшли на суверенну територію України, а Рада Федерації за поданням Президента Росії дала згоду на застосування російських військ в Україні – ми найперше закликаємо всіх вас і всіх людей доброї волі до солідарності з нами, до молитви про Україну і український народ.

Ми закликаємо владу Росії схаменутися і зупинити агресію проти України, негайно вивести свої війська з української землі. Вся відповідальність перед Богом і перед людством за непоправні наслідки подальшої ескалації насильства повністю лягає на керівників Росії.

В нашій державі немає утисків за ознакою мови, нації, віросповідання. Тому ми свідчимо – всі намагання російської пропаганди представити події в Україні як «фашистський переворот» і «перемогу екстремістів» абсолютно не відповідають дійсності.

Дорогі брати і сестри у Росії!

Український народ має лише дружні, братні почуття до російського народу. Не вірте пропаганді, яка розпалює ворожнечу між нами. Ми хочемо і надалі будувати з Росією дружні, братні відносини – але як суверенна, незалежна держава.

Ми звертаємося до міжнародного співтовариства, до країн-гарантів безпеки України – США та Великобританії, до Європейського Союзу, до ООН та ОБСЄ: зупиніть іноземне вторгнення в Україну і грубе втручання в наші внутрішні справи! Підрив миру і стабільності в Україні загрожує зруйнувати всю сучасну систему світової безпеки. Тому слід вжити всіх заходів, щоби в Україні не розгорілася війна.

Брати і сестри!

Наші Церкви і релігійні організації України – з українським народом. Твердо знаємо: Бог не в силі, а в правді. Правда – на боці українського народу, тому ми переможемо.

Нехай Господь береже всіх нас!

Патріарх Філарет (Денисенко), Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату;

Верховний архієпископ Святослав (Шевчук), Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви;

Михайло Паночко, Старший єпископ Церкви християн віри євангельської України;

В’ячеслав Нестерук, Голова Всеукраїнського Союзу об'єднань євангельських християн-баптистів;

Віктор Алєксєєнко, президент Української Уніонної Конференції Церкви адвентистів сьомого дня;

В’ячеслав Горпинчук, Єпископ Української Лютеранської Церкви;

Леонід Падун, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви;

Яків Дов Блайх, Головний рабин м. Києва та України Об'єднання іудейських релігійних організацій України.




alt

Текст молитви та додаткового прохання, .

Господи Ісусе Христе, Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним судом Твоїм через неправди і беззаконня наші ми втратили єдність народу нашого і українське православ’я розділилося. Господи, Ти бачиш, як зовнішні і внутрішні вороги України, а найбільше – невидимий ворог спасіння нашого, дух лукавства, розпалюють непримиренність між православними українцями. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кровопролиття.

Ти ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше – на велике терпіння народу нашого, бо ми і в стражданнях, і в неволі не втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо.

Господи Боже наш, Ти бачиш, як наші невидимі і видимі вороги розділили нашу Українську Церкву, а разом з нею і весь український народ. Допоможи нам об’єднати православ’я в єдину Помісну Українську Православну Церкву – від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня. Дай нам розум і мудрість об’єднати розділені Церкви на основі церковних канонів, поклавши наріжним каменем апостольське правило, яке повеліває нам знати, що кожен народ, а серед них і український народ, повинен мати свого першого єпископа, тобто Патріарха, і не підпорядковуватися Московському патріарху, бо він для нас чужоземець.

Напоум, Господи, наших розділених братів, щоби вони подолали в собі страх перед Московським патріархом і безбоязно об’єдналися з нами в єдину Церкву, щоби ми разом служили примиренню між ворогуючими, нерозумними і недалекоглядними, щоби між всіма нами панувала християнська любов.

Ти, Христе Ісусе, сказав: «По тому будуть пізнавати, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою»; дай нам, українцям, мати правдиву любов між собою, прости нам провини наші і не пам’ятай беззаконь наших.

Нагадай, Господи Спасителю наш, розділеним братам нашим, архієреям і священикам, про велику жертовну любов до свого народу, яку показав пророк Мойсей; бо коли народ згрішив, поклонившись золотому тільцю, то пророк Божий молився, щоби Господь простив їм цей гріх, а якщо ні – то щоби і його ім’я згладив з книги Життя. Нагадай їм, Господи, і про жертовну любов до свого народу апостола Павла, який заради навернення братів своїх, рідних йому по плоті, готовий був навіть від Христа відлученим бути – аби вони спаслися.

Зглянься на нас, Чоловіколюбний Господи, і не карай нас гнівом Твоїм за наші провини вільні і не вільні, за наше протистояння і нерозумність, за нашу непримиренність, гордість і нетерпеливість один до одного, за наше лукавство і лицемірну, неправдиву любов.

Владико Многомилостивий, охорони нашу державу від тих, хто зазіхає на її незалежність і хоче розділити її. Господи, збережи нашу Українську державу, як Ти завжди оберігав християнські держави. Нехай єдина Помісна Українська Православна Церква буде основою міцною для неподільності держави Української та єдності народу нашого – нехай розвіються вороги його і нехай запанують в нас мир, злагода і єдність.

Ти сказав, Господи: «Без мене не можете робити нічого». Допоможи нам створити в Україні єдину Помісну Православну Церкву і помилуй нас.

Бо Твоє є милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Прохання на потрійній ектенії

Ще молимось, щоби Господь Бог допоміг нам подолати розділення православних і створити в Україні єдину Помісну Православну Церкву, як навчає нас канон апостольський, щоби всякий народ знав свого першого єпископа; і щоби Спаситель наш подолав у розділених братах наших неправдивий страх перед владою Москви і вселив в них страх Свій Божественний; і щоби вся Церква Українська завжди служила спасінню і єдності свого українського народу, а не чужим інтересам, молимось Тобі, вислухай і скоро помилуй.




alt

ЖУРНАЛ № 8

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 28 лютого 2014 року під головуванням
Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про необхідність підносити молитви за об’єднання українського православ’я та утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви.

УХВАЛИЛИ:

1. У зв’язку зі змінами у суспільному житті України припинити підносити додаткові прохання і молитви,  у п. 2 рішення Священного Синоду від 22 січня 2014 р. (Журнал засідання №2).

2. Благословити у всіх храмах Київського Патріархату підносити  за об’єднання українського православ’я та утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви.

3. Звернутися до УПЦ (Московського Патріархату) з пропозицією підносити такі ж молитви у храмах УПЦ (МП), чим буде на ділі засвідчене прагнення цієї Церкви до подолання існуючого розділення.


ЖУРНАЛ № 9

СЛУХАЛИ:

Пропозицію Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про скликання Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату.

УХВАЛИЛИ:

Скликати Архієрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату 11 березня 2014 р. у м. Києві.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І БУКОВИНСЬКИЙ ДАНИЛО

ЄПИСКОП ВІННИЦЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ МИХАЇЛ

ЄПИСКОП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ І КРИВОРІЗЬКИЙ СИМЕОН




alt

Сьогодні як ніколи, ми відчуваємо небезпеку миру та спокою в Україні зі сторони сепаратистських сил на терені Криму! Йдуть прямі погрози українцям, що проживають в автономії, погрози тим, хто підтримав ЄвроМайдан в Криму незалежно від національності.

Представники українських громадських організацій, духовенство Української православної церкви Київського Патріархату в Криму стурбовані ситуацією на півострові. Мешканці Криму в паніці, бо на вулицях ходять озброєні бандформування, а дії частини депутатів автономії провокують громадянську війну.

Безвідповідальні політики АР Крим поставили Кримський півострів на межу міжнаціонального конфлікту та провокують збройне зіткнення між Україною та Російською Федерацією! Ми є свідками відвертого провокативного втручання іноземних політиків у політичне життя невід'ємної складової України – АР Крим та м. Севастополя.

Сьогодні тільки злагоджені кроки державної влади України та світової спільноти здатні запобігти діям розпалювачів жорстокого громадянського протистояння та кривавого збройного міждержавного протистояння!

Закликаємо з метою запобігання війні в Криму та Україні загалом:
1) Український народ захистити всіх громадян України, які проживають у Криму;
2) Владу Української держави негайно вжити заходів для гарантування миру, спокою та безпеки кримчан;
3) Всіх тверезомислячих кримчан не піддаватися на провокації антидержавних сил;
4) Ядерні держави – гарантів територіальної цілісності та безпеки України – Великобританію і США, відповідно до Будапештського меморандуму, вжити заходів для запобігання іноземному втручанню у внутрішні справи нашої держави;
5) ООН, ОБСЄ, ЄС та Раду Європи вплинути на позицію Росії щодо неприпустимості провокування сепаратизму в регіонах України, зокрема, в АР Крим та м. Севастополі.

Від українців Криму:

Андрій Щекун,
голова громадської організації
«Кримський центр ділового та
культурного співробітництва «Український Дім» (т. 0995019824)

КЛИМЕНТ
Архиєпископ Сімферопольський і Кримський
Української Православної Церкви
Київського Патріархату (т.0953999270)




alt

Офіційне повідомлення.

У зв’язку з поширенням інформації про нібито можливі погроми або захоплення храмів УПЦ МП з боку Київського Патріархату, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета прес-центр Київської Патріархії повідомляє наступне.

Київський Патріархат не закликає ані до погромів, ані до захоплень храмів УПЦ МП.

Ми закликаємо наших братів і сестер з УПЦ Московського Патріархату до об’єднання у єдину Помісну Православну Церкву. Саме тому ми особливо не зацікавлені у розпалюванні ворожнечі з тими, з ким хочемо бути єдиними.

Разом з тим слід визнати, в першу чергу архієреям УПЦ МП, що тісні відносини цієї Церкви з колишнім Президентом, провокаційні заяви деяких архієреїв та священиків Московського Патріархату щодо активістів Майдану викликали у значній частині суспільства справедливе обурення.

Таке ж обурення викликає і негативна роль кремлівського керівництва, вплив якого на колишнього Президента призвів до відмови від євроінтеграції, що стало поштовхом до акцій протесту.

Всі, хто хоч трохи знайомий з абсолютно викривленою інформаційною картиною, що створюється підконтрольними Кремлю російськими ЗМІ, якими вже котрий місяць поспіль нагнітається антиукраїнська істерія – не можуть не обурюватися.

УПЦ МП є складовою частиною Московського Патріархату, керівництво якого в особі Патріарха Кирила і його оточення тісно пов’язане з Кремлем. Тому немає нічого дивного, що обурення діями Кремля щодо України відбивається і на УПЦ Московського Патріархату.

Все це вже приводить до стихійних громадських акцій протесту, наприклад під Почаївською Лаврою і в Сумах. Київська Патріархія не може заборонити громадянам висловлювати свою думку. Але ми категорично закликаємо висловлювати її мирно, уникати провокацій.

Значною мірою саме завдяки посередницькій участі патріаршого намісника митрополита Епіфанія, намісника Михайлівського Золотоверхого монастиря єпископа Агапіта і священиків УПЦ КП вдалося стримати активістів Майдану від входу на територію Києво-Печерської Лаври і розрядити напругу навколо неї. Але інформацію про це, на жаль, не знайти у відкритих джерелах Московського Патріархату.

Київський Патріархат закликає всіх до миру та порозуміння, до конструктивного діалогу та невідкладного подолання існуючого розділення. Нашим братам – єпископату і священству УПЦ МП нарешті варто зрозуміти, що довголітня вимога Київського Патріархату об’єднатися і утворити єдину Помісну Православну Церкву зараз стала однією з громадських вимог Майдану і народу, який його підтримує, що було засвідчене 23 лютого реакцією Майдану на виступ Патріарха Філарета щодо церковного об’єднання.

Тому просимо всіх не ширити напругу чутками про погроми та захоплення. А наших братів з УПЦ МП закликаємо не лише словами, але і конкретними справами довести своє бажання досягти церковної єдності та миру в Україні.

Прес-центр Київської Патріархії




alt

ЖУРНАЛ № 7

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 25 лютого 2014 року під головуванням
Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про діалог з УПЦ (Московського Патріархату).

ДОВІДКА:

У відповідь на  Української Православної Церкви Київського Патріархату до Української Православної Церкви (Московського Патріархату) з приводу необхідності невідкладного подолання розділення Православної Церкви в Україні (від 22 лютого 2014 р.) Священний Синод УПЦ МП 24 лютого 2014 р. прийняв рішення «засвідчити готовність до продовження діалогу з УПЦ КП» і утворив комісію для ведення діалогу.

УХВАЛИЛИ:

1. Вітати готовність УПЦ (Московського Патріархату) після більш як чотирьохрічної перерви відновити діалог з Київським Патріархатом. Висловити сподівання, що цей діалог буде проводитися конструктивно і плідно, чим буде підтверджено на ділі щирість прагнення братів з УПЦ МП подолати церковне розділення.

2. Засвідчити відданість УПЦ Київського Патріархату канонічному порядку та бажання саме на канонічній основі відновити єдність і утвердити помісний статус Православної Церкви в Україні.

Нагадати про наступне:

– «приписи святих Канонів, які встановлюють, що «устрій церковних справ повинен відповідати політичним і громадським формам» (канон 17 IV Вселенського собору, також VI Вселенського собору канон 38), а також апофегму Фотія, яка звучить: Прийняти, що права, які торкаються церковних справ, а особливо справ парафій, повинні відповідати політичним і адміністративним перемінам» (Томос Вселенського Патріарха від 13 листопада 1924 р. про визнання автокефалії Православної Церкви в Польщі);

– згідно до 34 Апостольського правила кожен народ має право на Помісну Церкву;

– «по церковным правилам (Всел. IV, 17 и др.), церковные границы должны следовать за государственными… В настоящее время (тобто на 1943 рік) юридическое положение Грузии радикально изменилось. Теперь она хотя и остается неотъемлемой частью нашего государства, но уже в качестве свободного члена Советского Союза наравне с другими национальными республиками и подобно им имеет и свою определенную государственную территорию и свое управление. Поэтому наша Русская Православная Церковь, оставив прошлому всякие законнические счеты и пререкания, с готовностью и радостью раскрывает свои сестринские объятия навстречу автокефальной Грузинской Православной Церкви, ищущей общения с нами в молитве и таинствах» (Выписка из журнального определения Священного Синода при Святейшем Патриархе Московском и всея Руси от 19 ноября 1943 года №12);

– «Релігійна обстановка, що складається на Україні в умовах проголошення незалежності української держави, вимагає від Української Православної Церкви нового статусу. Собор вважає, що таким статусом повинна бути повна самостійність і незалежність, тобто  автокефалія, як подальше довершення самостійності Української Православної Церкви…  незалежна Церква у незалежній державі є канонічно виправданою та історично неминучою»(«Визначення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. з питання повної самостійності УПЦ», під яким стоять підписи всього єпископату УПЦ, в тому числі нинішнього Місцеблюстителя митрополичого престолу УПЦ МП митрополита Онуфрія).

3. Утворити комісію для ведення діалогу з УПЦ (Московського Патріархату) у складі:

-    преосвященний Іоан, митрополит Черкаський і Чигиринський, постійний член Священного Синоду – голова комісії;
-    преосвященний Іларіон, архієпископ Рівненський і Острозький, голова Управління зовнішніх церковних звязків, постійний член Священного Синоду;
-    преосвященний Клімент, архієпископ Сімферопольський і Кримський;
-    протоієрей Олександр Трофимлюк, перший проректор Київської православної богословської академії;
-    протоієрей Миколай Салабай, член Вищої церковної ради.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І БУКОВИНСЬКИЙ ДАНИЛО

ЄПИСКОП ВІННИЦЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ МИХАЇЛ

ЄПИСКОП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ І КРИВОРІЗЬКИЙ СИМЕОН








Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату до Української Автокефальної Православної Церкви з приводу необхідності невідкладного подолання розділення Православної Церкви в Україні

alt 

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі брати і сестри!

У цей трагічний і доленосний момент історії українського народу як ніколи очевидною є потреба подолати розділення Православної Церкви в Україні, яке триває вже понад 20 років, та утворення в Україні єдиної Помісної Української Православної Церкви.

Існуюче розділення тісно пов’язане з розділенням у суспільстві, живить його і підживлюється від нього. Єдина Помісна Церква повинна і могла би відігравати потужну миротворчу та об’єднуючу роль в суспільстві, сприяти порозумінню між різними силами, недопущенню розпалювання ворожнечі на національній, релігійній, регіональній, мовній основі. Замість цього ми не раз бачили, як суперечності між нашими Церквами лише поглиблювали суспільні розділення. З допомогою Божою цьому слід покласти край.

Ми звертаємося до наших братів з УАПЦ: Високопреосвященного митрополита Макарія та очолюваної ним Львівської єпархії, Високопреосвященного митрополита Андрія та очолюваної ним Івано-Франківської єпархії, до парафій Тернопільської єпархії та інших парафій УАПЦ.

Всі попередні спроби через діалог прийти до об’єднання наших Церков завершувалися малоплідно. На нашу думку на перешкоді цьому завжди стояла особиста позиція митрополита Мефодія (Кудрякова), який на словах завжди підтримує об’єднання, а на ділі робить все, щоби руйнувати і не допускати його.

Ви краще, ніж ми, знаєте, що діяльність митрополита Мефодія на чолі УАПЦ привела її до глибокої кризи. І зараз, у найбільш відповідальні та доленосні для українського народу дні, його голосу не чути, а позиція є незрозумілою. Дії митрополита Мефодія свідчать, що він – несамостійний у своїх рішеннях і діє так, як йому «радять». При будь-якій владі він – на боці владоможців, з легкістю називаючи «рідним батьком» чи «мамою» того, хто при владі, а потім, після зміни влади, поливаючи його ж брудом.
Тому ми переконані, що митрополит Мефодій ніколи не погодиться на подолання церковного розділення – адже, як свідчать справи, збереження розділення є головним його завданням.

Ми звертаємося безпосередньо до тих, хто представляє реальну повноту УАПЦ – до Львівської та Івано-Франківської єпархій УАПЦ на чолі з їх архієреями, до парафій УАПЦ в Тернопільській та інших областях України із закликом – невідкладно розпочати процес об’єднання. Чекаємо на ваші пропозиції та відкриті до конструктивного діалогу з метою якнайшвидше подолати незрозуміле для парафіян та невиправдане розділення між нами.

Ми гарантуємо збереження в складі Київського Патріархату цілісності структури Львівської та Івано-Франківської єпархій УАПЦ на чолі з їх нинішніми архієреями. Що стосується Тернопільської єпархії УАПЦ, то її структура визначатиметься згідно волі її духовенства.

Маємо зазначити, що враховуючи різноманітні обставини, в тому числі залежність решти єпископів УАПЦ від митрополита Мефодія та фактичну примарність очолюваних ними «єпархій», ми не вважаємо за необхідне закликати решту єпископів УАПЦ до об’єднання. Але якщо вони виявлять таке бажання – їхнє питання може розглядатися лише індивідуально. Бо мета об’єднання наших Церков – зміцнення Помісної Церкви в Україні, а не привнесення в неї проблем і негараздів, характерних для нинішнього життя УАПЦ.

Дорогі брати і сестри! Від слів про необхідність об’єднання мусимо переходити до справ, бо лише у справах виявляється щирість нашого спільного бажання припинити розділення Церкви в Україні.

Нехай Бог допоможе нам у добрій справі на благо Церкви і України!

За дорученням Священного Синоду
УПЦ Київського Патріархату

З любов’ю у Христі –

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

22 лютого 2014 р.










Священний Синод закликав УПЦ (МП) та УАПЦ до єднання і завершив дію попереднього рішення


alt


ЖУРНАЛ № 6

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 22 лютого 2014 року під головуванням
Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про події в Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. У зв’язку з припиненням застосування владою зброї проти українського народу та відновленням конституційного ладу в Україні вважати дію пунктів 1-3 рішення Священного Синоду від 20 лютого 2014 р. (Журнал засідання №5) завершеною.

2. Враховуючи нагальну необхідність відновити єдність Православної Церкви в Україні звернутися до УПЦ (Московського Патріархату) і УАПЦ із закликом невідкладно розпочати діалог щодо об’єднання в єдину Помісну Православну Церкву.

Доручити Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету направити від імені Священного Синоду відповідні звернення до УПЦ (Московського Патріархату) та УАПЦ.

3. Уповноважити Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета вживати належні заходи для організації діалогу про подолання церковного розділення.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І БУКОВИНСЬКИЙ ДАНИЛО

ЄПИСКОП ВІННИЦЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ МИХАЇЛ

ЄПИСКОП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ І КРИВОРІЗЬКИЙ СИМЕОН











Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату до Української Православної Церкви (Московського Патріархату) з приводу необхідності невідкладного подолання розділення Православної Церкви в Україні


alt

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі брати і сестри!

У цей трагічний і доленосний момент історії українського народу як ніколи очевидною є потреба подолати розділення Православної Церкви в Україні, яке триває вже понад 20 років, та утворення в Україні єдиної Помісної Української Православної Церкви.

Існуюче розділення тісно пов’язане з розділенням у суспільстві, живить його і підживлюється від нього. Єдина Помісна Церква повинна і могла би відігравати потужну миротворчу та об’єднуючу роль в суспільстві, сприяти порозумінню між різними силами, недопущенню розпалювання ворожнечі на національній, релігійній, регіональній, мовній основі. Замість цього ми не раз бачили, як суперечності між нашими Церквами лише поглиблювали суспільні розділення. З допомогою Божою цьому слід покласти край.

Звертаємося до єпископату і духовенства Української Православної Церкви (Московського Патріархату) – нам слід відкинуті всі колишні образи та залишити в минулому суперечки. Маємо негайно розпочати діалог про об’єднання в єдину Помісну Православну Церкву. Переконані, що Вселенський Патріарх та більшість інших Помісних Православних Церков з радістю приймуть наше спільне рішення про подолання в Україні церковного розділення та визнають автокефалію єдиної УПЦ.

Дорогі брати і сестри! Від слів про необхідність об’єднання мусимо переходити до справ, бо лише у справах виявляється щирість нашого спільного бажання припинити розділення Церкви в Україні.

Нехай Бог допоможе нам у добрій справі на благо Церкви і України!

За дорученням Священного Синоду
УПЦ Київського Патріархату

З любов’ю у Христі –

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

22 лютого 2014 р.











Патріарх Філарет: Благословляю у всіх храмах Київського Патріархату звершити особливе поминання загиблих

alt

– Завтра, у м’ясопусну батьківську поминальну суботу, 22 лютого 2014 р., Православна Церква звершує загальне поминання померлих.

У зв’язку з останніми трагічними подіями в Україні, коли десятки людей загинули насильницькою смертю, благословляю у всіх храмах Київського Патріархату піднести під час поминальних богослужінь особливі молитви «за упокій душ рабів Божих, в Україні під час братовбивчого протистояння загиблих».

Нехай Бог упокоїть їх в оселях праведників!

Вічна їм пам’ять!

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

21 лютого 2014 р.

Церква.info








Михайлівський Золотоверхий монастир повертає постраждалих до життя

У ніч на 19 лютого 2014 року дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря били на сполох впродовж 6-ти годин. До ранку Золотоверха обитель перетворилася на польовий шпиталь, де лікують постраждалих внаслідок сутичок, які досі не припиняються в центрі столиці.

До монастиря доправляють поранених і вбитих. Раніше польовий шпиталь був розміщений у будинку Профспілок, однак внаслідок боїв він загорів – звідти всіх евакуювали. Собор та прилегла до нього територія перетворилася на базу найперших та найнеобхідніших потреб протестувальників. Тут надають допомогу постраждалим у боях та рятують життя важкопоранених активістів. Притулок у Михайлівському соборі знайшли декілька сотень поранених.

На території монастиря розмістився інформаційний пункт, пункти видачі їжі, води, теплої одежі. У Варваринському приділі собору розмістився склад медикаментів. В академічному храмі на честь святого апостола і євангелиста Іоана Богослова уже другу добу оперують важкопоранених людей. Активно піклується постраждалими намісник Золотоверхого монастиря єпископ Вишгородський Агапіт. Також волонтерами працюють на різних постах студенти Київської Православної Богословської Академії.

На адресу Михайлівського монастиря надходять листи та телефонні дзвінки із закордону про підтримку та пропонують посильну допомогу коштами та медикаментами.

Небайдужі кияни цілими родинами безперестанно звозять до монастиря все необхідне. Життя навколо обителі дуже енергійне та організоване – кожен допомагає чим може, лікарі проводять інструктажі екстреної медичної допомоги. Практично кожні 5 хвилин чути звук сирен швидкої допомоги, яка привозить поранених до монастиря.

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета монастир вдруге відкрив двері для постраждалих внаслідок сутичок на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях. Михайлівський собор надає допомогу постраждалим у Києві не вперше. Саме тут знайшли безпечний притулок активісти під час жорстокого розгону Євромайдану силами «Беркуту» 30 листопада минулого року. Жителі Києва вважають, що це символічно, оскільки архангел Михаїл здавна вважається захисником і покровителем міста Києва.










Священний Синод визначив припинити поминання влади за богослужінням

alt ЖУРНАЛ № 5

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 20 лютого 2014 року під головуванням
Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про застосування владою вогнепальної зброї проти українського народу.

ДОВІДКА:

20 лютого 2014 р. за повідомленнями засобів масової інформації, даними відеозаписів та свідченнями очевидців, влада почала застосовувати вогнепальну зброю, зокрема снайперську та автоматичну зброю, проти українського народу. Повідомляють про десятки вбитих і сотні поранених.

УХВАЛИЛИ:

1. Враховуючи, що державною владою не були почуті неодноразові заклики Церкви до неї не застосовувати зброю проти народу, який обрав владу для служіння собі та Україні, а не для вчинення насильства і вбивств, – припинити з 20 лютого 2014 р. поминання влади під час богослужінь.

2. Закликати владу негайно припинити застосування зброї проти українського народу та нагадати її представникам про особисту відповідальність перед Богом за невинно пролиту кров.

3. Враховуючи настанову Священного Писання про необхідність піднесення молитви за владу та визначення Конституції України, що єдиним джерелом влади в Україні є український народ, на термін до наступного рішення Священного Синоду підносити молитви під час богослужіння за наступною формулою: «за Богом бережену Україну нашу і український народ».

4. Закликати всеукраїнську паству продовжувати посилену молитву про Україну. Закликаємо також підносити молитви за упокій душ загиблих, уздоровлення поранених та припинення братовбивства.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРКАСЬКИЙ І ЧИГИРИНСЬКИЙ ІОАН

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ І НІЖИНСЬКИЙ ЄВСТРАТІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І БУКОВИНСЬКИЙ ДАНИЛО

ЄПИСКОП ВІННИЦЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ МИХАЇЛ

ЄПИСКОП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ І КРИВОРІЗЬКИЙ СИМЕОН

Прес-служба Вінницько-Брацлавської єпархії











Заява Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета прозвучала зі сцени Вінницького Майдану

alt

Сьогодні Преосвященний Михаїл, єпископ Вінницький і Брацлавський, прибув на Театральну площу м.Вінниці, де зачитав заяву Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з приводу загострення суспільно-політичної ситуації в Україні.

Прес-служба Вінницько-Брацлавської єпархії







Вічная пам’ять всім загиблим в Україні під час громадянського конфлікту


alt

Сьогодні, 20 лютого, в Україні день жалоби за загиблими в громадянському конфлікті, але жалоба в нашій державі почалася ще 19 січня, коли відкрився рахунок вбитих громадян нашої держави у суспільному протистоянні й нажаль протиборчі сторони не зробили нічого, щоб запобігти подальшій ескалації, що призвело ще до більших жертв серед населення.

Господь спитає з кожного з чиєї вини загинули люди, ніхто не уникне Його покарання.
Ми з великим болем сприймаємо загибель кожної людини і молимось до Всемилостивого Господа нашого Ісуса Христа, щоб Він прийняв ці невинно убієнні душі у свій Небесний Чертог.
Закликаємо і духовенство, і віруючих нашої єпархії молитися за спокій їх душ не тільки сьогодні, а постійно, бо жалоба в наших душах буде тепер тривати довго, а не один день, на який її призначила влада.
В усіх храмах Вінницько-Брацлавської єпархії сьогодні звершуються заупокійні служби, одна з яких відбулась і на місцевому Майдані в м.Вінниці, котру очолив прот.Роман Петрик.

Вічна пам’ять...

Прес-служба Вінницько-Брацлавської єпархії











Молебень за Україну у зв’язку з загостренням суспільно-політичної ситуації

alt

19 лютого 2014 року, в день пам’яті Свт. Фотія, патр.Константинопільського, у кафедральному храмі Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа м.Вінниці Преосвященний Михаїл, єпископ Вінницький і Брацлавський, у співслужінні духовенства Вінницького благочиння звершив молебень за мир, спокій і порозуміння в Україні.

Після відпусту владика звернувся зі словом, в якому закликав духовенство та віруючих Вінницько-Брацлавської єпархії в ці тяжкі дні для нашої держави посилити свої молитви до Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, щоб Він викорінив з наших сердець зло і ненависть один до одного і посіяв там зерна любові, миру, злагоди і порозуміння.
Також владика закликав підносити свої молитви за душі загиблих під час громадянського протистояння братів і сестер наших.

Прес-служба Вінницько-Брацлавської єпархії